Рішення № 88864754, 23.03.2020, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/31/20

Номер провадження 2/556/141/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2020 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі :

головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Антонівської сільської ради Володимирецького району про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2004 року проживає у вказаному будинку, і з того часу на протязі 15 років користується житлом без будь-чиїх заперечень, утримує його у належному стані, несе усі витрати пов`язані з володінням і користуванням. В даний час підтвердити право власності інакше, ніж в судовому порядку, позивач не може.

Вказаний позов ОСОБА_1 надійшов до Володимирецького районного суду 13.01.2020 року.

23.03.2020 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач подала заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Гребень ОСОБА_2 надав письмову заяву, в якій визнав позов та клопотав про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що житловий будинок з надвірними господарськими спорудами АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , до 2004 року належав ОСОБА_3 , що підтверджується книгою погосподарського обліку №7, довідкою Антонівської сільської ради №1843 від 25.11.2019 року та технічним паспортом будівлі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

В судовому засіданні поясненнями свідка та письмовими доказами достовірно доведено, що позивач з квітня 2004 року безперешкодно, відкрито та добросовісно володіла та користувались житловим будинком АДРЕСА_1 .

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 проживає по-сусідству, в житловому будинку АДРЕСА_1 з початку 2004 року. ОСОБА_1 проживає в будинку постійно, як його господиня, доглядає будинок, ремонтує його, обробляє присадибну земельну ділянку. Будь-яких претензій до ОСОБА_1 за весь час проживання ніхто не висловлював.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії у вказаному будинковолодінні згідно договору про користування електричною енергією, що підтверджується копіями рахунків та чеками за період з січня 2008 року по листопад 2019 року.

Частинами 1, 4 ст.344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності таких умов: по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо).

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

По-четверте, необхідною умовою є відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

При цьому, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні ; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Позивачем доведено наявність всіх вказаних умов, що є підставою для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 ніким не прийнята, що підтверджується письмовими доказами, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа спірним житловим будинком.

Як вже зазначалось, сторони визнали відкритий та безперервний характер володіння будинком, оскільки позивач проживала в цьому будинку постійно, з квітня 2004 року, і про дану обставину було відомо як відповідачу, так і стороннім особам. Позивач продовжує володіти житловим будинком і на час судового розгляду справи.

При цьому суд констатує, що ОСОБА_1 ставиться до житлового будинку, як до свого власного – безперешкодно володіє ним, утримує, здійснює капітальний та поточний ремонт будівлі. Ці обставини підтверджуються, крім пояснень учасників та свідків, також і оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами. Позивач оплачувала спожиту електроенергію, при цьому особовий рахунок був відкритий саме на ОСОБА_1 , що також підтверджується письмовими доказами.

Також підтверджено і безтитульність володіння ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

З урахуванням сукупності вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , яка в квітні 2004 року добросовісно заволоділа нерухомим майном – житловим будинком з господарськими будівлями АДРЕСА_1 – і продовжує відкрито та безперервно володіти цим нерухомим майном протягом 15 років, набула права власності на це майно, у зв`язку з чим її позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.344 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Стягнути Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі в сумі 840 грн. 80 коп.

Повний текст рішення проголошено 02 квітня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча:

Повний текст рішення проголошено 02 квітня 2020 року

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Володимирецьким РВ УМВС України в Рівненській області 30.01.1997 року.

Відповідач – Антонівська сільська рада Володимирецького району Рівненської області адреса: с. Антонівка, Володимирецького району Рівненської області, код ЄДРПОУ: 04388136.