Рішення № 88864198, 15.04.2020, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1574/19

2/379/115/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2020 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Штельмах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.11.2019 звернулася до суду з даним позовом і, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідачки, враховуючи часткове погашення нею боргу, на його користь залишок боргу в сумі 200 грн та сплачений ним судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ним та відповідачкою по справі 13.09.2019 року було укладено договір позики, що стверджується укладеною розпискою. Згідно договору позивач передав, а відповідач отримала 8 000 грн із зобов`язанням повернути зазначену суму до 16.09.2019.

В зв`язку з тим, що відповідачка в повному обсязі борг до зазначеної дати не повернула в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належно, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи, належно повідомлена, до початку розгляду справи по суті, 12.03.2020 подала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Не заперечує проти стягнення з неї залишку боргу в сумі 200 (двісті) грн. та судового збору.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 13.09.2019 року між сторонами було укладено договір позики, що стверджується укладеною розпискою. Згідно договору, позивач передав, а відповідачка отримала 8 000 грн із зобов`язанням повернути зазначену суму до 16.09.2019.

В зв`язку з тим, що відповідач борг не повернула в до зазначеної дати, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за вищезазначеним договором позики, на день розгляду справи, складає двісті гривень. Решта сума заборгованості погашена відповідачем в добровільному порядку на стадії судового розгляду справи. В зв`язку з чим позивачем було зменшено позовні вимоги на суму їх погашення.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто, ухилившись від повернення в зазначений строк, в повному обсязі, суми позики, відповідачка порушила зобов`язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивачем питання про стягнення з відповідача суми боргу в порядку статті 625 цього Кодексу - не порушується, а тому стягненню підлягає лише сума боргу в межах суми позики.

В постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц, викладено висновки про правильне застосування норм права, згідно з якими за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Отже, відповідач, уклавши договір з позивачем, взяв на себе грошове зобов`язання, яке належним чином не виконав та прострочив зобов`язання, а тому повинен нести відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору, у розмірі 384,20 грн.

Решта сплаченого судового збору позивачем у розмірі 384,20 грн підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 525-527, 530, 610, 612, 625, 1046 - 1050 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП не відомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 несплачену суму боргу за договором позики в розмірі 200 грн (двісті гривень) та судовий збір в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, ЄДРПОУ 37483467, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща Київської області, повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , 50 відсотків суми сплаченого в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області згідно квитанції № 36 від 22.11.2019 судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін