Ухвала суду № 88861818, 22.04.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/4071/12

Провадження № 6/521/233/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2020 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

секретаря судового засідання – Петренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконачого листа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 року до суду надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» щодо заміни сторони виконавчого провадження. В зазначеній заяві заявник просить суд: замінити вибулого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника – ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 1519/4071/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0074/73/72863; поновити строк на пред`явлення виконавчих листів по справі у справі № 1519/4071/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0074/73/72863.

На обґрунтування заяви були наведені наступні фактичні обставити.

02.08.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-16, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 014/0074/73/72863.

02.08.2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/0074/73/72863.

Заявник просить суд замінити сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, а тому звернувся до суду з відповідною заявою.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що дану заяву необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятими урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «Ь» п. З ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: «Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляду продовж розумного строку (...) судом, встановленим законом», а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України». Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.08.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-16, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 014/0074/73/72863.

02.08.2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/0074/73/72863.

Судом встановлено, що у відповідності з вищевказаним договором до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли права вимоги за кредитним договором, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення на стягнення.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває прав первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Зважаючи на викладене - звернення з заявою про заміну стягувача - це не лише обов`язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Враховуючи викладене, у зв`язку з обов`язковим виконанням рішень суду, суд вважає, що у заявника є достатньо правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт капітал».

Стосовно прохання заяника поновити строк на пред`явлення виконавчих листів по справі у справі № 1519/4071/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0074/73/72863, суд заначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 30.06.1999 року, який втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016, однак діяв на момент зазначених правовідносин, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Пропущений з поважних причин строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлено судом. Отже, дані строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із заявою. При вирішенні питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд виходить з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Стосовно тверджень заявника, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність передачі від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ боржників, що є довготривалою процедурою, що стало підставою пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд вважає, що наведена заявником причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа є не поважною, а підстав для поновлення строку немає.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 7 статті 127 ЦПК України передбачено, що про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Частина 1 ст.18 ЦПК України закріпила, що рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. В ухвалі суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись ст. 15, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 512 ЦК України, 11, 81, 126, 127, 260-263, 442, 443, ЦПК України, СУД –

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»про заміну стягувача у виконавчому провадженні, та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконачого листа до виконання, – задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 1519/4071/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0074/73/72863.

Відмовити у поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів від 16.05.2012 року у справі № 1519/4071/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0074/73/72863 для товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ:

22.04.20