Ухвала суду № 88861503, 17.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/7049/20

Провадження № 2/947/2387/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.04.2020

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – державний виконавець Першого Малиновсьвлікого відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального упрання Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків І.І. про зменшення заборгованості по аліментам, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків І.І. про зменшення заборгованості по аліментам.

Як вбачається у прохальній частині позову позивач просить звільнити його від сплати судового за подання позову про зменшення заборгованості за аліментами, в обґрунтування якого зазначено наступне.

У період з ІІІ кварталу 2018 року по початок березня 2020 дохід ОСОБА_2 склав 166616,00 грн., з яких після відрахування вимушених платежів до розпорядження позивача надійшло 63037 грн. тобто в середньому (на 20 місяці, з ІІІ кварталу 2018 року по початок березня 2020 року) його дохід складає 3151,85 грн. на місяць.

Внаслідок ДТП 07.09.2019 ОСОБА_2 постраждав внаслідок ДТП. Та потребує постійного коштовного лікування, а також має обов`язки з відшкодування завданої внаслідок такої ДТП шкоди.

Аналіз наведених обставин, а також необхідність продовження лікування та здійснення відрахувань по сплаті аліментів на утримання непрацездатної матері, ОСОБА_4 , в розмірі ј частини всіх доходів, здійснення погашення заборгованості перед останньою в розмірі 5% всіх доходів ОСОБА_2 , по сплаті поточних платежів на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №520/4839/18 від 06.03.2019, вказує на те, що ОСОБА_2 перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, у зв`язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору та вивчившиматеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, як роз`яснено у п.1 вказаній постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору. Додані документи не є такими, що підтверджують об`єктивно майновий стан позивача та не доказують, що його майновий стан на момент звернення до суду у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн.

Вимога про зменшення розміру аліментів є майновою, так як вона підлягає грошовій оцінці, та обчислюється з урахуванням суми, на яку збільшуються чи зменшуються платежі, але не більше ніж за один рік.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн.).

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 331123,64 грн., отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за заявлену вимогу майнового характеру становить 3311,24 грн.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 3311 (три тисячі триста одинадцять) гривень 24 копійки, за реквізитами:УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA628999980313181206000015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, за правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як вбачається подана до суду позовна заява підписана адвокатом Чербаджі – Чебак Наталею Миколаївною, яка діє в інтересах ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень на здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 надано ордер серії ОД №515003 від 25.03.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ОД №003247, які не можуть вважатися належними документами на підписання позовної заяви від імені позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно п. 12.8 ч. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 встановлено, що ордер повинен містити обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Проте, з ордеру серії ОД №515003 від 25.03.2020 не вбачається повноважень представника які надають право на підписання позовної заяви від імені позивача, зокрема, витягу з договору про надання правової допомоги, в якому має бути обумовлено перелік повноважень цієї особи як представника (та їх обмежень, у разі наявності).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що повноваження представника позивача - адвоката Чербаджі – Чебак Наталі Миколаївни на підписання позовної заяви, не підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків І.І. про зменшення заборгованості по аліментам - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.