Ухвала суду № 88860980, 22.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 квітня 2020 року м. Київ № 640/17351/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення без розгляду та клопотання представника ОСОБА_2 про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі - КДКА) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2019 №151.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2019 з урахуванням ухвали суду від 20.11.2019 про виправлення описки, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2020 зупинено провадження в адміністративній справі до перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА).

Водночас, 14.11.2019 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду (т. 2 а.с. 169-171), яке обґрунтоване тим, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює єдиний строк для оскарження рішення КДКА регіону, який охоплюється 30-денним терміном.

При цьому, частина перші статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надає особі право обирати орган, до якого можна скаржитися на рішення КДКА регіону, а саме: до ВКДКА або до суду.

Таким чином, відповідач переконаний, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки 30-денний строк розпочав свій відлік 15.07.2019 та закінчився 15.08.2019.

26.11.2019 позивач звернувся до суду з приводу вказаного клопотання (т. 2 а.с. 220-224), в якому навів свої міркування, проте вони не стосуються суті заявленого клопотання.

11.02.2020 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , звернувся до суду з поясненнями (т. 3 а.с. 162-164), в яких просив повернути позовну заяву, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, будь-яких заяв чи клопотань з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду ним не надано.

04.03.2020 позивач звернувся до суду з приводу вказаного клопотання (т. 3 а.с. 173-188), в якому навів свої міркування стосовно повернення позовної заяви.

06.04.2020 представник ВКДКА також звернувся до суду з клопотанням (т. 3 а.с. 179-181) про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Отже, розглянувши подані учасниками справи клопотання, документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи видно, що 09.07.2019 КДКА прийнято рішення №151 (т. 1 а.с. 23-37) про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, копію якого направлено позивачу листом від 12.07.2019 №02/954-6550-19, що підтверджується копією поштового чеку (т. 1 а.с. 144).

Вирішивши оскаржити спірне рішення, позивач подав скаргу від 16.07.2019 (т. 1 а.с. 47-89) до ВКДКА з відповідними доповненнями до неї (т. 1 а.с. 91-133), в якій просив скасувати вказане рішення відповідача.

04.09.2019 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення КДКА від 09.07.2019 №151, ВКДКА прийнято рішення №IX-001/2019 (т. 3 а.с. 97-107), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

11.09.2019 позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 09.07.2019 №151.

Так, відповідно до частин першої, другої, третьої, четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з частиною першою статті 42 названого Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З аналізу статті 122 КАС України вбачається, що законами можуть встановлюватись інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду.

Так, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до ВКДКА.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження спірного рішення, звернувшись у тридцятиденний строк до ВКДКА. З позовом до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 09.07.2019 №151 позивач звернувся 11.09.2019.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представників КДКА, третьої особи ОСОБА_2 та ВКДКА щодо пропуску позивачем строку звернення до суду для оскарження рішення від 09.07.2019 №151.

Також суд наголошує, що звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА.

Щодо наявності колізії між правовими нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і КАС України та позбавлення права позивача на судовий захист внаслідок наявності такої колізії, то суд зазначає, що тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У свою чергу, норми КАС України в даному випадку є загальними. А за таких обставин, обґрунтування ОСОБА_1 пропуску строку звернення до суду виключно незгодою із наведеним законодавчим регулюванням є безпідставним.

Також суд зауважує, що позивач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки не розгляд судом його позовних вимог спричинено саме порушенням ним строків звернення до суду - спірне рішення прийнято 09.07.2019, а до суду за захистом своїх прав він звернувся лише 11.09.2019.

Судом також враховується, що згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Каменівська проти України» (заява №18941/04, рішення від 30.08.2006), у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Також варто наголосити на тому, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У свою чергу, звернення позивача до КДКА стосовно оскарження спірного рішення - не змінює порядку обчислення строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2020 в адміністративній справі №640/3026/19 (адміністративне провадження №К/9901/26108/19) за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2018 №59.

При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропуску строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №9901/82/19 (провадження №11-328заі19), від 21.08.2019 у справі №9901/100/19 (провадження №11-261заі19), від 20.11.2019 у справі №9901/232/19 (провадження №11-641заі19), від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження №11-677заі19).

Враховуючи викладене у сукупності, відсутність причин, які свідчили б про об`єктивну неможливість подання позивачем даного позову для захисту своїх прав (ненадання належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду), суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, з огляду на що клопотання представників КДКА та ВКДКА підлягають задоволенню, а позовна заява - залишенню без розгляду.

Щодо застосування наведених представником іншої третьої особи правових підстав саме для повернення позовної заяви, то суд погоджується із наведеними доводами щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, однак вказує на безпідставність здійсненого представником правового посилання, за умов відкритого провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Клопотання представників Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в частині залишення позовної заяви без розгляду до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак