Рішення № 88860607, 21.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1078/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полонської міської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, та зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,58 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради Полонського району Хмельницької області.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що звертався до Полонської міської ради з заявою про надання дозволу на проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5800 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради.

Рішенням від 03.10.2019 у справі №560/1666/19 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 4.7 рішення 63-ї сесії Полонської міської ради від 30.11.2018 №3 в частині залишення без задоволення заяви позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов`язав Полонську міську раду повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5800 га та вирішити її відповідно до порядку, передбаченого вимогами Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду. Однак, відповідач на сесії повторно не прийняв жодного з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 №560/1666/19 виконавчий комітет підготував проєкт рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення проєкту землеустрою. За результатами поіменного голосування вказаний проєкт рішення відповідно до частини 1 статті 66 Регламенту Полонської міської ради не набрав більшості голосів. Голосування відбувалось шляхом вільного волевиявлення з дотриманням передбаченої законом процедури прийняття рішень. Вказав, що жодним нормативно-правовим актом не встановлений обов`язок депутатів місцевих рад висловлювати причину свого голосування. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що повноваження ради не є дискреційними у тому випадку коли існує один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати в судовому порядку. Тому просив суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою.

Ухвалою від 25.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

02.11.2018 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полонської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,58000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради.

Рішенням від 30.11.2018 №3 Полонська міська рада залишила без задоволення заяву позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Вказане рішення позивач оскаржив до суду.

Рішенням від 03.10.2019 у справі №560/1666/19 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 4.7 рішення 63-ї сесії Полонської міської ради від 30.11.2018 №3 в частині залишення без задоволення заяви позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов`язав Полонську міську раду повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5800 га та вирішити її відповідно до порядку, передбаченого вимогами Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №560/1666-19 Полонська міська рада розробила проєкт рішення від 12.12.2019 №2 про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,58000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради.

Відповідно до протоколу поіменного голосування від 12.12.2019 81 чергової сесії Полонської міської ради з 25 присутніх депутатів «за» проголосувати 8 депутатів, «проти» - 2, «утримались» - 12, «не голосували» - 3, рішення не прийняте.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №803/1244/16.

За змістом статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міські ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

В матеріалах справи міститься інформація з системи поіменного голосування "Рада Голос", відповідно до якої з 25 присутніх депутатів «за» проголосувати 8 депутатів, «проти» - 2, «утримались» - 12, «не голосували» - 3, рішення не прийняте.

Такий підсумок голосування, хоч і не свідчить про бездіяльність міської ради, однак не є рішенням (розпорядчим актом), передбаченим вимогами Земельного кодексу України стосовно розгляду заяви позивача. В свою чергу, ця заява фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

Разом з тим, такий результат голосування не можна розцінювати як виконання відповідачем свого обов`язку, покладеного вищезгаданим рішенням суду, оскільки відповідач зобов`язаний прийняти рішення, обираючи з двох можливих та передбачених Земельним кодексом України варіантів: надання дозволу або мотивована відмова.

Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов`язаний з урахуванням вимог та обмежень, встановлених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

За таких обставин, бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, є протиправною.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За змістом частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно внести на розгляд сесії ради заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою та вирішити її шляхом прийняття рішення відповідно до порядку, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв`язку з цим, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проєкту землеустрою слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полонської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.11.2018 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5800 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради.

Зобов`язати Полонську міську раду повторно внести на розгляд сесії ради заяву ОСОБА_1 від 02.11.2019 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5800 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоберезнянської сільської ради, та вирішити її шляхом прийняття рішення відповідно до порядку, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Полонської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Полонська міська рада (вул. Лесі Українки, 113, Полонне, Полонський район, Хмельницька область, 30500 , код ЄДРПОУ - 04060743)

Головуючий суддя О.Л. Польовий