Рішення № 88860514, 22.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1288/20

РІШЕННЯ

іменем України

22 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради, в якій просить суд:

1. Визнати дії Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради, щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни - неправомірними.

2. Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про незаконність та необґрунтованість відмови відповідачем у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

19.03.2020 позивачем подано додаткові пояснення, у яких просить при розгляді її справи врахувати рішення Хмельницького окружного адміністративного згідно з переліком.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до довідки Центру Електрозв`язку №5, у період з 25.08.1986 по 10.09.1986 ОСОБА_1 була відряджена в м. Київ ОПТУЗ згідно наказу №230 від 25.08.1986, для надання допомоги в обробці підвищеного телефонно-телеграфного обміну.

Те, що ОСОБА_1 приймала участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується її посвідченням громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії серія НОМЕР_1 .

Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні №9 від 29.12.2005 по питанню зв`язку захворювань (інвалідності) з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання ОСОБА_1 пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК № 058375 позивачеві встановлена третя група інвалідності довічно, захворювання пов`язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач звернулася до Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради з заявою встановити їй статус інваліда війни та видати їй відповідне посвідчення.

Листом Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради від 13.02.2020 позивача повідомлено, що надати статус інваліда війни та видати пільгове посвідчення "інваліда війни" немає законних підстав.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. № 302 (далі - Положення № 302).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

За змістом пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Отже, умовами для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ, є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 №90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Матеріалами справи підтверджується факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ. Водночас, для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ), окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (стосовно позивача цей факт встановлено), необхідно виконати умову щодо прийняття такою особою участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування Цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

З огляду на наведене вище, за відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ, немає.

Документи, які позивач долучила до своєї заяви, адресованої Департаменту соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради, щодо набуття статусу інваліда війни належним чином підтверджують її статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що вона брала участь у таких заходах. Утім, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надала. Ця обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ) поширюватиметься на всіх, хто належать до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункт 1 частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №368/1579/14, від 10.05.2018 у справі № 279/12162/15-а, від 07.06.2018 у справі №377/797/17, від 21.08.2018 у справі № 279/2285/16-а та від 18.10.2018 у справі №753/12234/17, від 07.08.2019 у справі №826/11163/18.

Щодо клопотання викладеного у додаткових поясненнях позивача від 19.03.2020 у якому ОСОБА_1 просить взяти до уваги рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд встановив, що обставини, які встановлені зазначеними у додаткових поясненнях рішеннях суду, не стосуються предмету розгляду даної адміністративної справи та позивача безпосередньо, а тому не можуть бути взяті судом в якості належного та допустимого доказу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Департамент соціального захисту населення Кам`янець-Подільської міської ради (вул. Шевченка, 26, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32302 , код ЄДРПОУ - 03198570)

Головуючий суддя О.О. Михайлов