Рішення № 88860375, 27.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № -607/11326/19

27 вересня 2019 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Бубенко В.І.,

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товару Тернопільської митниці ДФС передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці ДФС № UA403000/2019/00328 від 25.03.2019; про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС № UA403000/2019/00328 від 25.03.2019; про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Тернопільської митниці ДФС сплачені додаткові витрати на розмитнення автомобіля в розмірі 17485 грн., прийнято до провадження Тернопільського окружного адміністративного суду та залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 23.07.2019.

Ухвалами суду від 23.07.2019, від 11.09.2019, в тому числі відповідною довідкою від 14.08.2019 розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва відповідно до статей 205, 223 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Водночас, ухвалою суду від 25.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці ДФС № UA403000/2019/00328 від 25.03.2019; про стягнення на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Тернопільської митниці ДФС сплачені додаткові витрати на розмитнення автомобіля в розмірі 17485 грн., - залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач для здійснення митного оформлення легкового автомобіля: марки SKODA, модель OCTAVIA, № кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2011 року подала до відповідача електронну митну декларацію № UA403030/2019/006218 від 21.03.2019, надавши до неї всі необхідні документи. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/000556/2 від 25.03.2019, мотивуючи тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, так як документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. На підставі чого, відповідач сформував картку відмови № UA403000/2019/00328 від 25.03.2019 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у якій запропоновано позивачу подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості № UA403000/2019/000556/2 від 25.03.2019 для можливості прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з урахуванням строків, визначених статтею 263 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК).

Позивач вважає, що оскаржене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки остання для підтвердження митної вартості автомобіля, разом із електронною митною декларацією подала всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, саме за ціною договору, а тому відповідач безпідставно відмовив у митному оформленні зазначеного транспортного засобу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржене рішення відповідач прийняв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву (арк. справи 43-49), просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що 11.03.2019 позивач у покупця нерезидента Німеччини "AFT-Tuning GmBH Huserstrasse 3 59075 Hamm" замовила транспортний засіб: марки SKODA, модель OCTAVIA, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2011 року (далі - транспортний засіб, автомобіль) за ціною 3500 EUR, про що свідчить відповідний документ (арк. справи 93, 97).

12.03.2019 позивач придбав зазначений автомобіль за вказаною ціною, про що свідчить квитанція (арк. справи 92, 96).

Даний автомобіль був доставлений із Німеччини, про що свідчить копія митної декларації країни відправлення № 19DE835602271342Е0 від 12.03.2019 (арк. справи 62).

Надалі, для здійснення митного оформлення транспортного засобу позивач подала до відповідача електронну митну декларацію № UA403030/2019/006218 від 21.03.2019. У графі 42 (ціна товару) декларації визначено 3500 EUR. Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу 43 митної декларації (арк. справи 50).

Водночас, для підтвердження заявленої у декларації митної вартості автомобіля позивач надав відповідачу наступні документи:

- рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 12.03.2019;

- декларація про походження товару № VU022145 від 12.01.2012;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.03.2019 № UА20903/2019/18359;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 12.01.2012;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №121/19 від 15.03.2019;

- внутрішній договір (контракт) доручення № НВА760037 від 13.12.2016;

- договір про надання послуг митного брокера № 432/1 від 12.03.2019;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 21.05.2010;

- інші некласифіковані документи - чек про оплату від 12.03.2019;

- фінансова гарантія у вигляді грошової застави - 0.0.1292673061.1 від 12.03.2019;

- фінансова гарантія у вигляді грошової застави - 0.0.1292692679.1 від 12.03.2019;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UА.003.03117-19 від 19.03.2019;

- паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону України № FC517410 від 08.06.2016;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA403030/2019/006218 від 21.03.2019.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/000556/2 від 25.03.2019, мотивуючи тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, так як документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах - експортерах декларантом подано до митного оформлення висновок щодо вартісних характеристик товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією, відповідно до якого розраховано вартість від мінімальної ціни Інтернет каталогу schwackenet.de. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатами проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-53 МК. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статтею 64 МК. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно Інтернет каталогу schwackenet.de. на ріні 5200 EUR (арк. справи 7).

На підставі чого відповідач сформував картку відмови № UA403000/2019/00328 від 25.03.2019 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у якій запропоновано позивачу подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості № UA403000/2019/000556/2 від 25.03.2019 для можливості прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з урахуванням строків, визначених статтею 263 МК (арк. справи 6).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 248 МК визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої - третьої статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно з частиною восьмою статті 257 МК митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Суд встановив, що в електронну митну декларацію № UA403030/2019/006218 від 21.03.2019 позивач вніс усі відомості, які визначенні частиною восьмою статті 257 МК. Зокрема, у графі 43 митної декларації позивач визначив вартість товару за першим (1) методом, тобто за ціною договору (контракту).

Відповідно до статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК).

Згідно з частиною другою статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК).

Таким чином, аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Суд встановив, що заявлена митна вартість автомобіля за ціною договору підтверджується, зокрема: рахунком-фактурою (інвойс) № 634 від 12.03.2019 та чеком про оплату від 12.03.2019, які видані "AFT-Tuning GmBH Huserstrasse 3 59075 Hamm" (арк. справи 92-99).

Водночас, суд звертає увагу на те, що дані про рахунок-фактуру № 634 від 12.03.2019, як документа про посвідчення права володіння і розпорядження транспортного засобу, занесені відповідним органом митного контролю Німеччини в супровідній експортній декларації № 19DE835602271342Е0 від 12.03.2019 (арк. справи 62).

При цьому, рахунок містить ідентифікуючі відомості про продавця-нерезидента "AFT-Tuning GmBH Huserstrasse 3 59075 Hamm".

В свою чергу, квитанція від 12.03.2019, також містить найменування продавця-нерезидента "AFT-Tuning GmBH Huserstrasse 3 59075 Hamm", які повністю збігаються із даними рахунку-фактури № 634 від 12.03.2019 на мові оригіналу.

Зазначені рахунок-фактура та квитанція скріплені відтиском штампа і печатки "AFT-Tuning GmBH Huserstrasse 3 59075 Hamm" та підписом посадової особи, що є свідченням пов`язаності їх між собою на підтвердження однієї і тієї ж операції з придбання автомобіля.

Також, суд зазначає, що квитанція від 12.03.2019 це розрахунковий документ, який оформляється при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), що засвідчує прийняття юридичною особою продавцем - нерезидентом готівки від покупця.

Безпосередній зміст двох документів, зокрема, рахунку-фактури № 634 від 12.03.2019, квитанції від 12.03.2019, видані продавцем - нерезидентом, вказують на одне і те ж числове значення вартості автомобіля - 3500 EUR, внесених готівкою. Зазначене свідчить про фактичну відсутність будь якої розбіжності.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав банківських платіжних документів, які би підтверджували заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК, суд зазначає, що запитувані митницею документи у позивача були відсутні та не могли бути надані з об`єктивних причин, так як товар (автомобіль) оплачувався готівкою без банківських платежів.

Водночас, суд вказує на те, що чек, квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із чеком, квитанцією, платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме чеку, квитанції, платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі № 809/322/17, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом.

Таким чином, ненадання позивачем банківських платіжних документів не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, згідно правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до частини другої статті 53 МК подав відповідачу всі необхідні документи разом із електронною митною декларацією для визначення митної вартості імпортованого автомобіля за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Також, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, враховуючи те, що позивач відповідно до частини другої статті 53 МК подав відповідачу всі необхідні документи разом із електронною митною декларацією для визначення митної вартості імпортованого автомобіля за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення відповідач прийняв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України, а тому такі рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача відповідно до статті 245 КАС підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС № UA403000/2019/000556/2 від 25.03.2019.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ: 39420537) про визнання протиправними та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС № UA403000/2019/000556/2 від 25 березня 2019 року.

Стягнути в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ: 39420537) судові витрати на суму 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. сплаченого збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.