Рішення № 88860299, 22.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 р. Справа № 480/1567/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо непроведення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2020 по 31.01.2020.

2. Зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати позивачу щомісячне довічне утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди 47295 грн., з яких посадовий оклад - 31530 грн., доплата за вислугу років (50 %) - 15765, за період 01.01.2020 по 31.01.2020.

3. Стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди заподіяної його бездіяльністю, яка полягає у нездійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, виданої Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області за вих. №04-263/20 від 31.01.2020.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на його звернення до відповідача про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області №04-263/20 від 31.01.2020, такий перерахунок було здійснено з 01.02.2020. Однак, позивач вважає, що перерахунок має бути здійснено з 01.01.2020. Позивач зазначає, що такою бездіяльністю відповідач заподіяв йому моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивач звернувся до нього із заявою від 20.01.2020 про перерахунок пенсії з 01.01.2020, також ним була надана довідка про суддівську винагороду від 17.01.2020 №04-122/20, яка не відповідала вимогам законодавства. Рішенням головного управління від 27.01.2020 йому було відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначена відмова оскаржується позивачем у судовому порядку (справа №480/1566/20). Враховуючи викладене, відповідач вважає, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2020 відсутні.

Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань. Також, жодним нормативним актом з пенсійного забезпечення не передбачено відшкодування моральної шкоди (а.с.15-16).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання у ГУ ПФУ в Сумській області.

Як вбачається з копії рішення ГУ ПФУ в Сумській області №4 від 27.01.2020 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви від 20.01.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 17.01.2020 №04-122/20, виданої Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (а.с.17).

31.01.2020 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області видало нову довідку №04-263/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.3).

Відповідно до копії перерахунку пенсії від 10.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу здійснено з 01.02.2020, після перерахунку його розмір склав 39727,80 грн. та підвищення як учаснику бойових дій - 409,50 грн. (а.с.4).

Позивач у позові зазначив, що не оспорює розмір перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, не згоден з датою, з якої здійснено такий перерахунок.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відтак зміна розміру суддівської винагороди діючого судді є безумовною підставою для перерахунку щомісячного грошового забезпечення судді у відставці.

Як слідує з матеріалів справи, 31.01.2020 ТУ ДСА у Сумській області видало позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-263/20, згідно з якою станом на 01.01.2010 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 47295,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 31530,00 грн., доплата за вислугу років (50%) 15765,00 грн. (а.с.3).

Зазначена довідка разом із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання була подана позивачем до ГУ ПФУ у Сумській області.

Згідно з копією перерахунку пенсії від 10.02.2020 відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.02.2020 (а.с.4).

Однак, суд не погоджується з позицією пенсійного органу, що перерахунок має бути здійснено з 01.02.2020, з огляду на наступне.

Пунктами 1 - 3 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок № 3-1) передбачено, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, вищенаведені положення Порядку №3-1 чітко регулюють порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та передбачають, що такий перерахунок повинен проводитись на підставі поданої заяви про перерахунок та відповідної довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди, тобто з 01.01.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 01.01.2020 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 на рівні 2102 грн., змінився посадовий оклад судді місцевого суду, тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку саме з 01.01.2020.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що рішенням про відмову в перерахунку пенсії №4 від 27.01.2020 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА у Сумській області №04-117/20 від 17.01.2020, оскільки дані обставини є предметом розгляду іншої судової справи.

Натомість, у даному випадку відповідачем було здійснено з 01.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА у Сумській області №04-263/20 від 31.01.2020 (а.с.3,4).

При вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно здійснив перерахунок позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2020, а не з 01.01.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області №04-263/20 від 31.01.2020, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Сумській області щодо непроведення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період 01.01.2020 по 31.01.2020 та зобов`язання ГУ ПФУ у Сумській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди 47295 грн., з яких посадовий оклад - 31530 грн., доплата за вислугу років (50 %) - 15765, за період 01.01.2020 по 31.01.2020 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 цієї Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, причинного зв`язку між шкодою та протиправною бездіяльністю відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що його моральні страждання - емоційний стан, душевні страждання, бо неодноразово змушений був звертатися до суду за захистом своїх прав на належне грошове утримання судді у відставці.

Суд зазначає, що позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому моральних страждань протиправною поведінкою відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача. Позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2020 по 31.01.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди 47295 грн., з яких посадовий оклад - 31530 грн., доплата за вислугу років (50 %) - 15765, за період 01.01.2020 по 31.01.2020.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска