Рішення № 88860286, 22.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 р. Справа № 480/630/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 3051 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач) та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.08.2015 по 06.08.2018 включно.

2. Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.08.2015 по 06.08.2018 включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини 3051 Національної гвардії України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що всупереч чинному законодавству за час служби в період з 01.08.2015 по 06.08.2018 їй не здійснювалася виплата індексації заробітної плати, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві вказує, що ОСОБА_1 06.08.2018 була звільнена з військової служби та розрахована по всіх видах забезпечення в повному обсязі, підстав для виплати індексації не встановлено, оскільки з січня 2015 року відбулось підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 в порівнянні з груднем 2014 року. Січень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2015 році. Індексація нараховувалася та виплачувалась з квітня по липень 2015 року. З 01.08.2015 було підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям згідно розпорядження командувача ВВ МВС України № 3/21/3-5581 від 14.09.2015. Серпень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. В жовтні 2015 року у ОСОБА_1 відбулося підвищення надбавки за вислугу років з 25% до 30%. Таким чином базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є жовтень 2015 року. В січні 2016 року було підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ згідно розпорядження ТУ НГУ від 04.02.2016 № Р-5. Січень 2016 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2016 році. В травні 2016 року у ОСОБА_1 було підвищено посадовий оклад з 645 грн. до 685 грн., травень став базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. В червні 2016 року у ОСОБА_1 знову збільшився посадовий оклад до 1020 гри., оклад за військове звання з 55 грн. до 105 грн., та додаткові види грошового забезпечення (таємниця, НОУС, премія). Базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення став червень 2016 року. В листопаді 2016 року у ОСОБА_1 змінилася надбавка за роботу з таємними документами з 15% до 20%, листопад стає базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення за період з січня 2017 року по лютий 2018 року здійснювалась у відповідності до п.6 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 в межах фінансових ресурсів бюджету. Видатки на виплату індексації не передбачались. В березні 2018 року було підвищено посадові оклади військовослужбовцям НГУ згідно постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, наказу МВС України від 15.03.2018 № 200. Березень 2018 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2018 році. Індексація нараховувалася згідно коефіцієнтів індексації грошового забезпечення. З березня по листопад 2018 року коефіцієнт індексації грошового забезпечення відсутній (а.с.17-18).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Вказує, що підвищення надбавок, додаткових видів грошового забезпечення не дає підстав визнавати ці місяці базовими для подальшого розрахунку індексації. Доказів, що в визначені вище місяці протягом 2015-2016 років при збільшенні додаткових видів грошового забезпечення одночасно збільшувався посадовий оклад позивача матеріали справи не містять. Також вважає безпідставним твердження відповідача про правомірність ненарахування індексації протягом 2017-лютого 2018 років у зв`язку з відсутністю фінансування (а.с. 26-27).

На виконання вимог ухвали суду від 02.04.2020 про витребування доказів відповідачем було надано додаткові пояснення щодо питання в чому полягало підвищення грошового забезпечення позивача у серпні 2015 року та січні 2016 року. Відповідачем зазначено, що підвищення грошового забезпечення позивача у серпні 2015 року полягало у збільшенні відсотку премії з 100% до 200%. Премія у позивача з січня 2015 року по липень 2015 року становила 645 грн, а з серпня 2015 року - 1290 гри. Таким чином у позивача відбулося збільшення грошового забезпечення на 645 грн. Оскільки дана премія виплачується з уступом на один місяць, то позивачем вона була отримана у вересні 2015 року. Підвищення грошового забезпечення позивача в січні 2016 року полягало у збільшенні відсотку премії з 200% до 550%. Премія у позивача з серпня 2015 року по грудень 2015 року включно становила 1290 грн, а з січня 2016 року - 3547,50 грн. Таким чином у позивача відбулося збільшення грошового забезпечення на 2257,50 грн. (3547,50-1290). Оскільки дана премія виплачується з уступом на один місяць, то позивачем вона була отримана в лютому 2016 року (а.с.32).

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу за контрактом у Військовій частині 3051 Національної гвардії України, наказом від 06.08.2018 № 181 припинено контракт та позивача виключено зі списків особового складу у запас з 06.08.2018 (а.с. 5).

Позивач зверталася до відповідача із заявою надати інформацію про фінансування, виплату та розмір індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 01.01.2015 по 06.08.2018, розрахованої відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та про нарахування/не нарахування зазначеної індексації за вказаний період.

У відповідь відповідач надав довідку №40/51/32-66 від 11.01.2020 про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2015 по 06.08.2018 та довідку про грошове забезпечення за період з 01.01.2015 по 06.08.2018 №40/51/32-67 від 11.01.2020 (а.с.6-7), з яких вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.08.2015 по 06.08.2018 не була нарахована та не виплачувалась.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Відповідно до ст.1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Згідно з п.5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, встановлення базового місяця пов`язувалось із підвищенням розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також зі зростанням грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Так, у зв`язку зі збільшенням розміру доходу (підвищенням грошового забезпечення) позивача на підставі наказу МВС України від 23.01.2015 №72 (застосовувався з 01.01.2015), січень 2015 року став базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення, а тому індексації підлягали доходи позивача у період з квітня 2015 року. Суд зазначає, що в період з квітня до серпня 2015 року позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.6).

При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача, що серпень 2015 року став базовим місяцем у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення позивачки.

Як вбачається з додаткових пояснень відповідача (а.с.32) та особової картки на грошове забезпечення позивача за 2015 рік (а.с.21), підвищення грошового забезпечення полягало у збільшенні відсотку премії зі 100% до 200%.

Згідно абзацу 7 п. 5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Отже, підвищення розміру премії у серпні 2015 року не могло бути підставою для визнання цього місяця базовим для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, а тому в період серпень-вересень 2015 року індексація мала продовжувати нараховуватись та виплачуватись.

Що стосується доводів відповідача про те, що жовтень 2015 року також є базовим місяцем, то вони на думку суду, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, згідно з абзацом 3 п.5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Як вбачається з особової картки на грошове забезпечення позивача за 2015 рік (а.с.21) в жовтні 2015 року відбулось підвищення надбавки за вислугу років у позивача з 25% до 30%.

Для проведення подальшої індексації жовтень 2015 року, в якому було підвищено грошове забезпечення, дійсно вважається базовим під час розрахунку індексації грошового забезпечення. При цьому, зважаючи на те, що сума підвищення була незначною, то з урахуванням індексації, яка підлягала нарахуванню та виплаті у серпні-вересні 2015 року відповідачем мав здійснюватися розрахунок індексації з урахуванням вимог абзацу 3 п.5 Порядку №1078. При цьому сума індексації, обрахована відповідно до Додатку 4 до Порядку №1078 повинна була бути зафіксована і виплачуватись у такому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що в січні 2016 року позивачці було підвищено грошове забезпечення згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 № Р-5 і січень 2016 був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 було внесено Зміни до Порядку №1078, зокрема, п. 5 викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, станом на 01.01.2016 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків лише у зв`язку із підвищенням тарифних ставок (окладів).

Проте, як вбачається з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 (а.с.7), особової картки на грошове забезпечення позивача за 2016 рік (а.с.22) та додаткових пояснень відповідача (а.с.32), підвищення грошового забезпечення позивача в січні 2016 року полягало у збільшенні відсотку премії з 200% до 550%.

З огляду на викладене, суд зазначає, що підвищення відсотку премії не надавало відповідачу права для припинення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачки.

Щодо наступних періодів, включно до 01.01.2017, то суд зазначає, що правильне нарахування суми індексації у попередні періоди впливає на подальший розрахунок. При цьому, суд позбавлений можливості перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта, який відповідає за нарахування індексації заробітної плати.

Оскільки протиправне ненарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з серпня 2015 та з січня 2016 в подальшому вплинуло на розмір індексації, яка підлягала нарахуванню протягом 2016 року, то суд вважає, що відповідач має здійснити перерахунок і виплату індексації позивача за цей період у порядку, встановленому Законом № 1282-ХІІ та Порядком №1078.

Що стосується нарахування та виплати індексації за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018, то як вбачається із довідки про нарахування та виплату індексації від 11.01.2020 (а.с.6) та копій особистих карток на грошове забезпечення (а.с.23-25), індексація доходів позивача за цей період також не здійснювалась.

Представник відповідача у відзиві зазначав, що за 2017 рік та січень-лютий 2018 року індексація доходів військовослужбовцям здійснювалась в межах фінансових ресурсів бюджету. Видатки на виплату індексації не передбачались (а.с.17-18).

Проте, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним протягом 2017 - 2018 років надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1.

Отже, суд визнає, що при невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по лютий 2018 року відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки в березні 2018 року позивачу було підвищено посадовий оклад відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, наказу МВС України від 15.03.2018 №200, доходи позивача у період з березня по серпень 2018 року індексації не підлягали. А тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини №3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 08803773) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.08.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язати Військову частину №3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 08803773) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.08.2015 по 28.02.2018, з урахуванням висновків суду та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска