Ухвала суду № 88859983, 21.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3194/20

УХВАЛА

Про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , котра на момент вчиненні дій виконувала обов`язки керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування пункту 2 Наказу «Про присвоєння рангу державного службовця» від 23 серпня 2019року №90-ОС в частині присвоєння рангу державної служби з 01.11.2018р.; зобов`язання індивідуальним актом (наказом) поновити порушене право, а саме: визначити дату, місяць та рік присвоєння рангу державної служби у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України «Про державну службу», та п.12, ч.1 ст.92 Конституції України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Комінтернівського районного суду Одеської області «Про присвоєння рангу державного службовця» від 23 серпня 2019року №90-ОС в частині присвоєння ОСОБА_1 рангу державної служби з 01.11.2018р.; зобов`язати ОСОБА_2 , котра на момент вчиненні дій виконувала обов`язки керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області індивідуальним актом (наказом) поновити порушене право, а саме: визначити дату, місяць та рік присвоєння ОСОБА_1 рангу державної служби у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України «Про державну службу», та п.12, ч.1 ст.92 Конституції України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019року №294-IX (зі змінами та доповненнями), з 1 січня 2020року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102грн.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, суд дійшов висновку, що за звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач - ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80грн.

При цьому, додане ОСОБА_1 до матеріалів адміністративного позову клопотання (від 07.04.2020р. б/н) щодо відстрочення сплати судового збору по суті, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовою зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони, незалежно від того, чи є сторона фізичною особою чи юридичною.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв`язку з чим застосування інституту відстрочення від сплати судового збору можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Між тим, суд вважає за доцільне зауважити, що з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо відстрочення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, котрі свідчать про незадовільне скрутне його матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, тощо.

Водночас, як з`ясовано судом, позивачем - ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження тяжкого фінансового становища, а відтак клопотання про відстрочення від сплати судового збору, на думку суду, не є обґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, посилання позивача на приписи п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою за захистом трудових прав, не є достатньою та безумовною законодавчо передбаченою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також, судом з`ясовано, що 23 серпня 2019р. відповідно до ст.39 Закону України «Про державну службу», Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019року по справі №420/6871/18, Комінтернівським районним судом Одеської області винесено Наказ «Про присвоєння рангу державного службовця» №90-ОС, пунктом 1 якого присвоєно шостий ранг державного службовця з 01 листопада 2018року ОСОБА_1 , секретарю судових засідань Комінтернівського районного суду Одеської області, з урахуванням 9 років 4 місяців 30 днів періоду роботи ОСОБА_1 на державній службі з 17.01.2001року по 03.10.2002року, з 19.09.2005року по 21.07.2011року та період перебування на посаді секретаря судових засідань цього ж суду з 21 грудня 2016року по 01 листопада 2018року.

Як встановлено судом, та зазначено позивачем у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до адміністративного суду з позовом від 07.04.2020р., про призначення ОСОБА_1 Наказом Комінтернівського районного суду Одеської області «Про присвоєння рангу державного службовця» №90-ОС від 23 серпня 2019р. рангу державного службовця з 01.11.2018р. ОСОБА_1 стало відомо в серпні 2019р.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 повинен був звернутися до суду з даною позовною заявою у межах місячного строку з дня, коли він дізнався або повинен була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Натомість, судом з`ясовано, що дана позовна заява позивачем - ОСОБА_1 з доданими до неї документами, була надіслана на адресу Одеського окружного адміністративного суду через орган поштового зв`язку лише 09.04.2020р., що підтверджується доданим до матеріалів адміністративного позову поштовим конвертом з відповідним штемпелем органу зв`язку, тобто після спливу законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Водночас, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, посилання ОСОБА_1 на оскарження Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019р. по справі №420/6871/18 до Верховного Суду, звернення до Конституційного Суду України зі скаргою про визнання неконституційним абз.2 ч.2 ст.39 Закону України «Про державну службу», оскільки вказані підстави не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, беручи до уваги наведене, судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 , у порушення вимог ч.6 ст.161 КАС України, до адміністративного позову не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Крім того, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Водночас, судом встановлено, що в позовній заяві позивач - ОСОБА_1 , серед іншого, просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Комінтернівського районного суду Одеської області «Про присвоєння рангу державного службовця» від 23 серпня 2019року №90-ОС в частині присвоєння ОСОБА_1 рангу державної служби з 01.11.2018р., зазначаючи, при цьому, в якості відповідачів по справі ОСОБА_2 , котра на момент вчиненні дій виконувала обов`язки керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , котра на момент вчиненні дій виконувала обов`язки керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування пункту 2 Наказу «Про присвоєння рангу державного службовця» від 23 серпня 2019року №90-ОС в частині присвоєння рангу державної служби з 01.11.2018р.; зобов`язання індивідуальним актом (наказом) поновити порушене право, а саме: визначити дату, місяць та рік присвоєння рангу державної служби у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України «Про державну службу», та п.12, ч.1 ст.92 Конституції України, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження сплати судового збору, або доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою з підтверджуючими доказами та матеріалами; адміністративного позову, з урахуванням положень ст.ст.160, 161 КАС України, з його копіями для учасників справи, та копіями доданих до нього документів.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу - ОСОБА_1 , з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (від 07.04.2020р. б/н) про відстрочення сплати судового збору, відмовити.

2. Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у клопотанні (від 07.04.2020р. б/н) про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до адміністративного суду з позовом.

3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , котра на момент вчиненні дій виконувала обов`язки керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування пункту 2 Наказу «Про присвоєння рангу державного службовця» від 23 серпня 2019року №90-ОС в частині присвоєння рангу державної служби з 01.11.2018р.; зобов`язання індивідуальним актом (наказом) поновити порушене право, а саме: визначити дату, місяць та рік присвоєння рангу державної служби у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України «Про державну службу», та п.12, ч.1 ст.92 Конституції України, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко Ю.В.