Рішення № 88859540, 21.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2147/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, в якому просить суд визнати протиправними дії Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та зобов`язати Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з витягом з наказу т.в.о начальника Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 03.08.2018 № 189о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч. 1 сn. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Підставою звільнення було, зокрема, свідоцтво про хворобу від 03.08.2018 № 236. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 839440 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби. 16.11.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Листом Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Позивач не погоджується із такою відмовою, оскільки має право на виплату одноразової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абз. 1, 2 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Ухвалою суду від 18.03.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 02.04.2020 (вх. № 17889). Зазначає, що ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає виплату одноразової грошової допомоги особі, яка при звільненні має право на пенсію за цим Законом. Оскільки права на пенсію позивач відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент звільнення не мав, виплата одноразової грошової допомоги Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачена. Звертає увагу, що Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України не здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Окрім того, при наявності права на декілька видів грошової допомоги особі виплачується лише одна одноразова грошова допомога за її вибором. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" від 03.08.2018 № 236 ОСОБА_1 встановлено, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, непридатність до служби в поліції.

На підставі рапарту ОСОБА_1 від 03.08.2018, свідоцтва про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" від 03.08.2018 № 236, наказом Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 03.08.2018 № 189 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (до довідки серії 12 ААА від 839440) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Дата огляду 19.12.2018.

Відповідно до довідки про результати визначення ступненя втрати професійної працездатності 19.12.2018 ОСОБА_1 встановлено 45 % втрати професійної працездатності.

ОСОБА_1 , вважаючи, що має право на виплату одноразової грошової допомоги звернувся із заявами до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, Національної поліції України та Департаменту поліції охорони.

Листом від 09.12.2019 № 4655/43/33/01-2019 Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України на вказані заяви повідомило позивача про те, що оскільки права на пенсію позивач відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент звільнення не мав, виплата одноразової грошової допомоги Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачена. Право на пенсію виникло у позивача після встановлення інвалідності. Окрім того, 02.01.2019 позивачем подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги. 14.03.2019 начальником Департементу поліції охорони затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Пунктом 5 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Вважаючи протиправними дії Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стаття 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює правовідносини, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакуції станом на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393)

Згідно з абз. 1, 2 п. 10 Постанови № 393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, суд зазначає, що одноразова грошова допомога передбачена ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплачується саме при звільненні. Однією з обов`язкових умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні є наявність права особи на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено, що на підставі рапарту ОСОБА_1 від 03.08.2018, свідоцтва про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" від 03.08.2018 № 236, наказом Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 03.08.2018 № 189 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

До матеріалів справи позивачем не долучено даказів на підтвердження того, що станом на момент звільнення у позивача було право на одну з пенсій передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з тим, суд вказує, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено два види пенсій поліцейським: пенсія за вислугу років та пенсія по інвалідності.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до наказу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 03.08.2018 № 189 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з війської служби, стаж служби в поліції позивача складає 16 років 08 місяців 02 дні.

Таким чином, станом на момент звільнення позивач не набув право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки вислуга років є меншою ніж 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (до довідки серії 12 ААА від 839440) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Дата огляду 19.12.2018.

Інвалідність позивачу встановлена після звільнення зі служби в поліції, відтак станом на момент звільненя позивач не набув права на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На підставі наведеного, оскільки позивач станом на момент звільнення не набув право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у відповідача відсутній обов`язок виплачувати одноразову грошову допомогу згідно ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, дії Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби є законними.

Щодо посилань представника відповідача на те, що Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України не здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає, що позивач звернувся із заявами також і до Національної поліції України та Департаменту поліції охорони, проте такі заяви надійшли, згідно з листом від 09.12.2019 № 4655/43/33/01-2019, за належнісю до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України.

Відтак, саме Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Також, щодо посилань представника відповідача на те, що при наявності права на декілька видів грошової допомоги особі виплачується лише одна одноразова грошова допомога за її вибором, суд зазначає, що представником відповідача не долучено до матеріалів справи доказів щодо призначення та виплати іншої грошової допомоги станом на день звільнення позивача.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи тільки платіжне доручення від 23.12.2019 № 4, проте таке платіжне доручення не може слугувати доказом виплати одноразової грошової допомоги позивачу станом на день звільнення, оскільки відповідно до вказаного платіжного доручення призначенням платежу є виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно наказу МВС України від 11.01.2016 № 4. Проте, позивача звільнено зі служби наказом Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 03.08.2018 № 189 о/с.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем були дотримані, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому позов не підлягає до задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (вул. Липинськаого, 44, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 40108887) про визнання протиправними дій, стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні - відмовити.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 21.04.2020.

Суддя Костецький Н.В.