Ухвала суду № 88859428, 21.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

21 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/1224/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Виконавчого комітету Міської ради м. Кропивницького, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Міської ради м. Кропивницького про:

- визнання протиправними дій Виконавчого комітету Міської ради м. Кропивницького щодо складання висновку від 29.03.2019 р. №1539/49-05-24, яким прийнято рішення вважати за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнання протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Міської ради м. Кропивницького, прийнятого у формі висновку від 29.03.2019 р. №1539/49-05-24, яким прийнято рішення вважати за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на приписи п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції за основу беруться суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі.

Водночас, приватно-правові відносини вирізняються публічно-правових саме наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. При цьому спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Окрім того, предметом оскарження в адміністративній справі можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на час її звернення до суду. Тобто у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо порушують права, свободи чи інтереси позивача.

Також слід враховувати, що обов`язковою ознакою рішення (нормативно-правового акта чи індивідуального акта), а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Так, рішенням суб`єкта владних повноважень є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів.

Пунктом 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. №866 органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Згідно з ч.ч.4 - 6 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Таким чином, висновок органу опіки і піклування, який подається до суду відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України має рекомендаційний характер, не спричиняє виникнення прав і обов`язків у батьків. При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, у процесі якого і відбувається оцінка усіх доказів, у тому числі й висновку органу опіки і піклування, який не має заздалегідь встановленої сили для суду, який розглядає спір про визначення місця проживання дитини.

З матеріалів доданих до позовної заяви та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні Святошинського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа №404/85-7/18 (провадження №2/759/3159/19) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

При цьому висновок Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, від 29.03.2019 р. №1539/49-05-24 адресовано Святошинському районному суду м. Києва.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що оскаржуваний висновок складений відповідачем на виконання вимог ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України та поданий до Святошинського районного суду м. Києва, а тому приймаючи такий висновок відповідач не діяв як суб`єкт владних повноважень.

Викладене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 р. у справі №496/4271/16-а (провадження №11-606апп18).

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо захисту сімейних прав позивача, а тому дана справа не є публічно-правовою, а спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства при розгляді справи щодо визначення місця проживання дитини.

Більш того, за своєю правовою природою оскаржуваний висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує, змінює або припиняє права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, оскільки носить рекомендаційний характер.

Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 р. у справі №500/6325/17 (провадження №11-548апп18).

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, у відкритті провадження у справі належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до цивільної юрисдикції.

Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 21 квітня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт