Рішення № 88859424, 13.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року справа № 340/793/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25006

про визнання дій неправомірними та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови їй у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді - з 04.09.2019р.;

2)зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок призначеного їй щомісячного довічного утримання судді, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді - з 04 вересня 2019 року - та виплатити різницю між виплаченим щомісячним грошовим утриманням судді в розмірі 80 % суддівської винагороди судді та перерахованим у розмірі 84 % суддівської винагороди судді.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати довічного грошового утримання позивачу.

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 27 грудня 2001 року №1271/2001 позивач призначена строком на п`ять років на посаду судді Олександрійського районного суду Кіровоградської області, Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2007 року № 814-V обрана на посаду судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя України від 11 грудня 2019 року № 3818/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом від 21 грудня 2019 року за №165-к/к відраховано зі штату Олександрійського міськрайоного суду Кіровоградської області (а.с.16-17).

Судом встановлено, що на підставі поданої заяви (а.с.52), з 11.07.2018 року їй призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому, 08.01.2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення грошового утримання судді, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", надавши відповідний пакет документів (а.с.81-90) та позивачу з 08.01.2019 року було призначено довічне грошове утримання судді у відставці(а.с.31).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що довічне грошове утримання судді у відставці призначено позивачу в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та при розрахунку відповідач виходив з того, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 16 років 10 місяців і 7 днів.

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що відповідачем не було враховано до відповідного стажу позивача періоди її навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мєчникова з 01.09.1979р. по 20.06.1984р. - 02 роки 04 місяці та 25 днів та адвокатську діяльність з 24.01.1999р. по 24.01.2002р. - 3 роки, що призвело до призначення довічного грошового утримання судді у відставці у неналежному розмірі, на думку позивача.

Позивач вказував, що в силу приписів законодавства, відповідні періоди повинні зараховуватись до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання та з приводу чого надано відповідний розрахунок стажу за підписом керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, котрий надавався позивачем при зверненні до відповідача з питання призначення довічного грошового утримання судді у відставці.

Відтак, на думку позивача, її стаж роботи на посаді судді становить не 16 років 10 місяців і 7 днів, як помилково вказує відповідач, а 22 роки 03 місяці 27 дні, а довічне грошове утримання - не 80%, а 84% винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З приводу неврахування періодів навчання та роботи адвокатом, позивач звернулася до відповідача та отримала лист за вих.№ 127-116/К-03/8-1100/20 від 03.02.2020 року, в якому вказано, що, половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті ВНЗ та 3 роки адвокатської діяльності не дають право на збільшення відсотку довічного грошового утримання, а враховуються лише для стажу, який дає право на відставку (а.с.10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить наступне.

Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку (ч.1 ст.116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " від 02.06.2016 № 1402-VIII, надалі - Закон № 1402-VIIІ).

Згідно ч.1 ст. 137 Закону 1402-VIIІ, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом 4 п.34 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIIІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Суд вказує, що на час призначення позивача на посаду судді, питання визначення стажу, який дає право судді на відставку, регулювався ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів " від 15.12.1992 № 2862-XII та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів".

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів " від 15.12.1992 № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з ч.2 ст. 137 Закону 1402-VIIІ, до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про статус суддів " від 15.12.1992 № 2862-XII, в редакції яка діяла на час призначення позивача на посаду судді, суддею міг стати громадянин України, який має, серед іншого стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Частиною 3 ст.127 Конституції України, в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді, визначено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцятип`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Відповідно до п.25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIIІ, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з абз.2 п.31 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді" від 03.09.2005 р. №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

З огляду на абз.3 п.1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995 р. №584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до абз.4 п.34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пунктом 11 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI (далі за текстом - Закон №2453) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на час призначення позивача на посаду судді, передбачалося право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах (за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років) та стажу роботи в адвокатському об`єднанні "Кіровоградська обласна колегія адвокатів" .

При цьому суд зауважує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Розглядаючи вказану справу, суд приходить до висновку, що до відповідного стажу позивача, в силу абз.2 ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів " від 15.12.1992 № 2862-XII, ч.2 ст. 137 Закону 1402-VIIІ, абз.4 п.34 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIIІ підлягають зарахуванню періоди навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мєчникова (з 01.09.1979р. - 20.06.1984р.) - 02 роки 04 місяці 25 днів; роботу адвокатом в "Кіровоградській обласній колегії адвокатів" (24.01.1999р. - 24.01.2002р.) - 03 роки.

Зазначене свідчить на користь того, що стаж позивача на посаді судді становить 22 роки 03 місяці 27 дні, а розмір його довічного грошового утримання повинен становити 84% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".

При вирішенні вказаної справи судом було враховано правові висновки в аналогічних правовідносинах, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 24 жовтня 2019 року (справа № 9901/2/19), від 30 травня 2019 року (справа № 9901/805/18).

Стосовно посилання відповідача на те, що позивач не звертався до Головного управління з приводу перерахунку та виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84% суддівської винагороди суд зазначає наступне.

Помилка при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді допущена відповідачем під час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді.

Натомість, з огляду на розділ ІІ Порядку №31, звернення щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що під час призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області помилково визначило стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та, як наслідок, помилково визначило розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, зважаючи на те, що відповідно до п.2 розділу І Порядку №31, щомісячне довічне грошове утримання судді призначено позивачу з 08.01.2019 р., згідно з ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді, виходячи з розрахунку 84% суддівської винагороди судді саме з 08 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, а тому, вказаний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді - з 08.01.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок призначеного Ковальовій ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді, виходячи з розрахунку 84 % суддівської винагороди судді - з 08 січня 2019 року - та виплатити різницю між виплаченим щомісячним грошовим утриманням судді в розмірі 80 % суддівської винагороди судді та перерахованим у розмірі 84 % суддівської винагороди судді.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ін. код -НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко