Окрема ухвала № 88859322, 21.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/483/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними накази Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості від 06 вересня 2019 року № НТ190906 і № 0652NAK-76-19;

- зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату компенсації єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих безробітних громадян.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано накази Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості від 06 вересня 2019 року № НТ190906 і № 0652NAK-76-19.

Зобов`язано Коростенський міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості нарахувати і виплатити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 компенсацію єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих безробітних громадян, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відповідно до Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року N 347.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач 06 грудня 2018 року працевлаштувала безробітних осіб, направлених Коростенським МЦЗ, на нові робочі місця продавцями продовольчих товарів, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а 28 грудня 2018 року - ОСОБА_2 .

15 січня та 06 лютого 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подала до Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості заяви та додатки до них для вирішення питання щодо проведення компенсації фактичних витрат на сплату єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих із центру зайнятості осіб.

Наказом № НТ130319 від 19 березня 2019 року позивачу було відмовлено у компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як роботодавцю, який працевлаштував безробітного, у зв`язку із наявністю за грудень 2018 року заборгованості у сумі 3177,64 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості, позивач оскаржувала його до Житомирського окружного адміністративного суду.

Рішенням суду від 08 серпня 2019 року по справі № 240/8213/19 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості №НТ190319 від 19 березня 2019 року. Зобов`язано Коростенський міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості повторно розглянути заяви позивача від 15 січня 2019 року та від 06 лютого 2019 року з урахуванням встановлених судом обставин.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем повторно розглянуто заяви позивача від 15 січня 2019 року і від 06 лютого 2019 року та прийнято оспорювані у цій справі накази від 06 вересня 2019 року про відмову у виплаті їй компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Підставою такої відмови є сплив строку для прийняття рішення про виплату компенсації та невирішення судом питання по суті.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року по справі № 240/8213/19, яке набрало законної сили, встановлено відсутність підстав для відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у призначенні і виплаті компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Також зобов`язано Коростенський міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості повторно розглянути питання про призначення і виплату вказаної компенсації з врахуванням встановлених судовим рішенням обставин.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Однак, Коростенський міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року по справі № 240/8213/19 виконав формально, заяви позивача від 15 січня 2019 року і від 06 лютого 2019 року розглянув без врахування вказаних в ньому обставин та у їх задоволенні відмовив з підстав, не передбачених ні Законом України «Про зайнятість населення», ні Порядком компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347.

Наведені обставини свідчать про протиправність дій працівників Коростенського міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості, які позбавили позивача права на своєчасне призначення і отримання компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих безробітних осіб, призвели до прийняття протиправних наказів і необхідності повторного звернення позивача з даним позовом до суду.

Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Слід зазначити, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Окрема ухвала дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Тобто, окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне довести наведені в даній ухвали обставини до відома директора Житомирського обласного центру зайнятості та директора Державного центру зайнятості для вжиття відповідних заходів реагування та недопущення їх у майбутньому.

Керуючись статтями 241-243, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Обставини, викладені в окремій ухвалі, довести до відома директора Житомирського обласного центру зайнятості та директора Державного центру зайнятості для недопущення в подальшому подібних порушень норм законодавства та вжиття відповідних заходів реагування.

Зобов`язати директора Житомирського обласного центру зайнятості в місячний термін з дня отримання даної ухвали повідомити Житомирський окружний адміністративний суд про вжиті заходи реагування.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції у строк та в порядку, визначеному статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов