Рішення № 88859254, 21.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/578/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

27 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області від 26 грудня 2019 року №6-5400/14-19-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського фермерського господарства площею 2,000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району, Житомирської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського фермерського господарства площею 2,000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району, Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що нею у 2017 році було отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства. Після розробки проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність, позивач звернулась до відповідача із заявою про його затвердження, однак отримала відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яка обґрунтована відсутністю рішення органу місцевого самоврядування про погодження відведення земельної ділянки у власність. Вважає таке рішення відповідача протиправним, та таким, що порушує її право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

26 лютого 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.29-32), у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що під час розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має враховувати позицію відповідної сільської (селищної) ради. Так, Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області рішенням від 15 жовтня 2019 року №846 висловила свою позицію щодо передачі позивачу у власність запитуваної земельної ділянки, - відмовила у затвердженні технічної документації із землеустрою. Відповідач на обґрунтування законності своїх дій посилається на розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р, яким зобов`язано відповідача забезпечити здійснення передачі земельних ділянок у власність за умови погодження з об`єднаною територіальною громадою.

Стосовно вимоги про зобов`язання затвердити проект землеустрою зазначає, що це є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а суд не може приймати замість нього рішення.

16 березня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.54-59), у якій позивач проти доводів, зазначених у відзиві заперечувала, заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

26 березня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.61-62). У яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та доводи, викладені у відзиві на позовну заяву підтримав.

Відповідно до довідок у справі від 30 березня 2020 року та від 21 квітня 2020 року головуючий суддя Гурін Д.М. у період з 10 березня 2020 року до 27 березня 2020 року та у період з 30 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року перебував у щорічній відпустці (а.с.65-66).

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с.14).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1083/14-17-СГ від 14 лютого 2017 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Квітневої сільської ради, орієнтовним розміром 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до наказу відповідача від 24 лютого 2017 року №6-1083/14-17-СГ та відповідно до заяви ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Квітневої сільської ради, Коростишівського району, Житомирської області (а.с.15-16).

За результатами розгляду, вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі висновку Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 червня 2017 року №4645/82-17, проект землеустрою погоджено (а.с.17).

Відділом у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вказану земельну ділянку зареєстровано, присвоєно їй кадастровий номер 1822583000:12:000:0451 та внесено реєстраційний запис до Державного земельного кадастру.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26 грудня 2019 року №6-5400/14-19-СГ ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району. Житомирської області, з підстав відсутності рішення органу місцевого самоврядування про погодження щодо затвердження головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.19).

Вважаючи наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26 грудня 2019 року №6-5400/14-19-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами першою-третьою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Як передбачено частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до положень частини 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів.

Кабінет Міністрів України, на виконання Законів України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням від 31 січня 2018 року №60-р прийняв рішення щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

Розпорядженням доручається Держгеокадастру розпочати з 1 лютого 2018 року передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

У випадку якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручається забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.

Абзацом четвертим розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року 60-р Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року доручається забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Оскільки затвердження проекту є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки, то погодження органу місцевого самоврядування є обов`язковою умовою при затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р, позивач самостійно звернулась із заявою про надання погодження щодо затвердження проекту землеустрою щодо виведення земельної ділянки до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області та отримала відмову у погодженні затвердження проекту у зв`язку з порушенням статті 186 Земельного кодексу України, а саме внесенні недостовірних даних до проектної документації, що підтверджується наявним у матеріалах справи рішенням Коростишівської міської ради Житомирської області від 15 жовтня 2019 року №846 (а.с.49-50).

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки Основним Законом передбачено обов`язковість виконання розпоряджень КМУ.

Решта доводів представника відповідача, наведених на обґрунтування своєї позиції з даного спору, є необґрунтованими та відхиляються судом.

На виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем доведено правомірність своїх дій, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, не пізніше дня завершення карантину.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін