Ухвала суду № 88859245, 22.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" квітня 2020 р. справа № 300/564/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяка В.Д. в адміністративній справі № 300/564/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 справу № 300/564/20 передано на розгляд головуючому судді - Гундяку В.Д.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ухвали суду від 30.03.2020 провадження у даній справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі за №160/8324/19 (Пз/9901/20/19).

13.04.2020 ОСОБА_1 подано до канцелярії суду заяву про відвід судді Гундяка В.Д. від розгляду даної справи. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що провадження у даній справі зупинено з надуманих підстав, оскільки суддя, щодо якого подана заява, в ухвалі від 30.03.2020 про зупинення провадження у справі помилково визначено, що дана позовна заява містить аналогічні вимоги по відношенню до предмета позову, поданого в межах зразкової справи за №160/8324/19, провадження у якій відкрито Верховним Судом. Враховуючи наведене, позивач стверджує, що суддею Гундяком В.Д. допущено порушення процесуальних норм закону щодо застосування підстав зупинення провадження у справі, надуманість таких підстав, і як наслідок, порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним, безстороннім судом та порушення права на ефективний захист порушених прав, в зв`язку із чим просить відвести суддю Гундяка В.Д. від розгляду справи № 300/564/20 (а.с.70-74).

Судом встановлено, з урахуванням поданої позивачем заяви від 13.04.2020 про відвід судді Гундяка В.Д., ухвалою суду від 15.04.2020 справу № 300/564/20 було передано до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.76-77).

Відповідно до частин 3, 4 та 11 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Керуючись вказаними приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.

Вивчивши подану ОСОБА_1 заяву про відвід та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на такі обставини.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 КАС України. Так, відповідно до частини 1 цієї статті, суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відтак, заява позивача про відвід суддів не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому на позивача покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

З даного приводу, суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підставами, на які посилається позивач при обгрунтуванні заяви про відвід судді є допущення суддею Гундяком В.Д. порушень процесуальних норм закону щодо застосування підстав зупинення провадження у даній справі

З цього приводу суд із застосуванням частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших доводів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Гундяка В.Д., що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості чи об`єктивності, позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v.), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Обставини, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді.

За наведених підстав та вказаних правових норм, враховуючи те, що єдиною підставою заявлення судді Гундяку В.Д. відводу від розгляду справи №300/564/20 слугувала незгода позивача із зупиненням провадження у справі, тобто, незгода з процесуальним рішенням судді, а також, зважаючи на відсутність будь-яких письмових доказів, що підтверджували б наявність ознак упередженості чи необ`єктивності у діях судді, заява ОСОБА_1 про відвід є необґрунтованою та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.04.2020 про відвід судді Гундяка В.Д. у справі №300/564/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.