Рішення № 88859108, 21.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/54/20

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

2 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якому просить:

- визнати протиправною відмову за вих. №2474/17.6-20 від 5 грудня 2019 року Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві у внесенні змін до акту реєстрації цивільного стану;

- зобов`язати Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести зміни до запису про реєстрацію розірвання шлюбу вказавши підставу реєстрації розірвання шлюбу замість: "Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року №357/3111/14-ц" наступне: "Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року №357/3111/14-ц, набрало законної сили 8 жовтня 2014 року".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, на його думку, відомості про розірвання шлюбу між ним та Шафранською Анастасією Станіславівною, що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, є неповними, оскільки були внесені до набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили. 8 листопада 2019 року він звернувся до відповідача з заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану. На свою заяву отримав відповідь, в якій відповідач відмовив у внесенні змін до актового запису, з посиланням на те, що внесення відомостей про розірвання шлюбу було здійснено на підставі рішення суду, яке надійшло на адресу відповідача з відповідною відміткою про набрання законної сили, тому дії щодо внесення відмітки про розірвання шлюбу між позивачем і третьою особою вчинені у відповідності до положень чинного законодавства. Відмова у внесенні змін і слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

Ухвала про відкриття провадження надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду 11 лютого 2020 року (а.с.77). Про повернення поштового відправлення за зворотною адресою також свідчить відмітка на сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Згідно з частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.

Крім того, судом 14 лютого 2020 року електронною поштою на адресу відповідача були надіслані позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження у справі від 27 січня 2020 року (а.с.81).

Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Відповідач вимоги ухвали суду від 27 січня 2020 року у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.

24 лютого 2020 року електронною поштою, а 27 лютого 2020 року поштою надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі відповідно до фактичних обставин справи (а.с.82-83).

Відповідно до довідок у справі від 30 березня 2020 року головуючий суддя Гурін Д.М. у період з 10 березня 2020 року до 27 березня 2020 року та у період з 30 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року перебував у щорічній відпустці (а.с.85-86).

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 квітня 2014 року Білоцерківським міськрайонним судом було винесено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (а.с.10-11).

27 травня 2014 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м.Києва внесено відомості про розірвання шлюбу на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року у справі №357/3111/14-ц, яке набрало законної сили та станом на час внесення запису не було оскаржене.

Оскільки, зазначене вище рішення було заочним, та таким, що було винесене без присутності позивача, 29 липня 2014 року позивачем було подано апеляційну cкаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 22 квітня 2014 року. Апеляційним судом за клопотанням позивача, було поновлено строки на апеляційне оскарження, відповідно рішення вважалось таким, що не вступило в законну силу до розгляду апеляційної скарги позивача та прийняття судом апеляційної інстанції рішення за результатами розгляду скарги.

8 жовтня 2014 року Апеляційним судом Київської області постановлено ухвалу за результатом розгляду апеляційної скарги, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено. Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року - залишено без змін (а.с.12-14).

Таким чином, рішення про розірвання шлюбу між позивачем та його дружиною ОСОБА_2 остаточно набрало законної сили 8 жовтня 2014 року.

8 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Згідно інформації, що міститься у зазначеному вище витязі, 27 травня 2014 року реєстратором Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві внесено запис про розірвання шлюбу позивача з гр. ОСОБА_2 , підстава реєстрації розірвання шлюбу: рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2014 №357/3111/14-ц, рішення суду постановлене після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану": Так. (а.с.18).

Позивач вважає, що такі дані не відповідають дійсності, оскільки фактично шлюб було розірвано 8 жовтня 2014 року (у день набуття чинності рішенням про розірвання шлюбу) та відомості щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану є неповними, так як були внесені до набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили.

8 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану (а.с.16).

6 грудня 2019 року відповідач надав письмову відповідь вих. №2474/17.6-20 від 5 грудня 2019 року про відмову у внесенні змін до актового запису, у якій повідомив, що 27.05.2014 року до Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві поштою надійшло рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №357/3111/14-ц від 22.04.2014 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 20.05.2014 року (про що наявна відмітка на рішенні суду засвідчена печаткою суду та підписами судді та секретаря). Того ж дня головним спеціалістом відділу Войтко І.Є. було проставлено відмітку в актовому записі про шлюб №714 від 21.06.2013 року складеного Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Проставлення відмітки із зазначенням дати набуття рішенням суду законної сили чинним законодавством не передбачено (а.с.15).

Не погоджуючись з такою відмовою, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Сімейним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року №2398-VI (далі - Закон №2398-VI), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила №96/5), Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 (далі - Правила №52/5).

Відповідно до статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі статтею 115 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частина 1 статті 9 Закону №2398-VI встановлює, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частин 1, 7 статті 15 Закону №2398-VI державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з абзацом першим пункту 2.14 розділу ІІ Правил №96/5 підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про анулювання та поновлення, є, зокрема, рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу III Правил №52/5 у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 3 глави 3 розділу III Правил №52/5 рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 10) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 глави 3 розділу III Правил №52/5 в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу" зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов таких висновків, а саме.

Позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.

Так, 22 квітня 2014 року Білоцерківським міськрайонним судом було винесено заочне рішення у справі №357/3111/2014-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яким позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 червня 2013 року у відділі державної реєстрації РАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, актовий запис №714 - розірвано. Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили (а.с.10-11).

Вказане рішення надійшло на адресу Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 27 травня 2014 року, у рішенні суду була відмітка про набрання рішенням суду законної сили 20 травня 2014 року, яка також була засвідчена підписами судді та секретаря.

27 травня 2014 року головним спеціалістом відділу Войтко І.Є. було проставлено відмітку в актовому записі про шлюб №714 від 21 червня 2013 року, складеного Дніпровським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві у відповідності до пункту 3 глави 3 розділу III Правил №52/5.

Вимогами абзацу четвертого пункту 4 глави 3 розділу III Правил №52/5 передбачено зазначення в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу" однієї з перелічених в ній підстав.

Отже, спірну відмітку правомірно внесено на законодавчо встановленій підставі - на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Проставляння відмітки із зазначенням дати набуття рішенням суду законної сили пунктами 3, 4 глави 3 розділу III Правил №52/5 не передбачено, відповідно такий запис не вноситься до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

До відомостей про розірвання шлюбу вноситься лише назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи.

Тобто, відповідач правомірно відмовив у внесенні змін до актового запису, оскільки внесення інформації, про яку просить позивач, до актового запису чинним законодавством не передбачено.

Щодо посилання позивача на те, що у записі містяться відомості про розірвання шлюбу 22 квітня 2014 року, а рішення суду фактично набрало законної сили 8 жовтня 2014 року суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 289 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Тобто цивільним процесуальним законодавством визначено два шляхи набрання законної сили заочним рішенням суду: 1) якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга; 2) якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Процитованими положеннями статей 114, 115 Сімейного кодексу України визначено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Тобто, запис від 27 травня 2014 року, яким внесено зміни до актового запису про шлюб від 21 червня 2013 року, не визначає дату розірвання шлюбу, а лише констатує сам факт розірвання шлюбу та містить дату судового рішення (22 квітня 2014 року), яка не є датою розірвання шлюбу, у даному випадку документом, що підтверджує розірвання шлюбу, у тому числі і дату його розірвання, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. При цьому датою розірвання шлюбу є дата набрання відповідним рішенням суду законної сили.

У позивача наявне відповідне рішення, яке набрало законної сили, копію якого він долучив до матеріалів справи (а.с. 10, 11).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у внесенні змін до актового запису, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно підстав для визнання протиправною відмови у внесенні змін до актового запису та зобов`язання відповідача внести зміни в актовий запис немає, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, немає.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (бульвар Верховної Ради, 8/20, м.Київ, 02100, код ЄДРПОУ 26088676) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби не пізніше дня завершення карантину.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін