Рішення № 88854269, 21.04.2020, Березанський районний суд Миколаївської області

21.04.20 Справа № 469/976/19

2-а/469/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідач Кравцов М.О. - не з`явився,

представник відповідача УПП в Одеській області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №4 батальйона №1 УПП в Одеській області лейтенанта поліції Кравцова Максима Олександровича та Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач 12 серпня 2019 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕАВ №1419109 від 12 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У обґрунтування своїх вимог зазначав, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме у порушенні вимог п.8.4 Правил дорожнього руху України за невиконання вимог п.5-16-5 дорожніх знаків, та накладено адміністративне стягнення у сумі 255 грн.

Позивач вважає накладене на нього стягнення незаконним, оскільки не допускав порушень Правил дорожнього руху, зокрема, дозволеного напрямку руху по смузі; відповідач порушив порядок розгляду справи, оскільки не просив позивача пред`явити водійське посвідчення та реєстраційні документи на автомобіль, не взяв до уваги заперечення позивача та виніс постанову без складення протоколу про адміністративне правопорушення, не повідомив позивача про винесену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не вручив позивачу копію постанови на місці її складення. Копію постанови позивач отримав рекомендованим листом 20 серпня 2019 року.

16 вересня 2019 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач інспектор патрульної поліції роти №4 батальйона №1 УПП в Одеській області лейтенант поліції Кравцов М.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення повідомлення, про що свідчить відмітка у матеріалах справи; відзиву на позовну заяву не надав.

Представник відповідача УПП в Одеській області Гузенко А.М. направив до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вважаючи оскаржувану постанову обґрунтованою та законною. Зазначав, що згідно з оскаржуваною постановою, поясненнями інспектора Кравцова М.О. , фото- та відеозаписами з місця події, позивач 12 серпня 2019 року близько 21.47 год. у м.Одеса, керуючи автомобілем BMW 530D, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул.Миколаївська дорога в напрямку поселення Котовського та на перехресті з пр.Добровольського порушив вимоги дорожнього знаку 5.16, здійснивши поворот ліворуч з середньої смуги (хоча дорожнім знаком дозволено лише поворот праворуч з цієї смуги). Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується доказами у вигляді фото- та відеозаписів з камер поліцейських, якими зафіксовано, що авто позивача на червоний сигнал світлофора стоїть у середній смузі та в подальшому здійснює поворот ліворуч із середньої смуги , всупереч вимогам дорожнього знаку 5.16, який розміщено на видному водіям місці; відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову без складання відповідного протоколу, з урахуванням всіх необхідних обставин, що відповідає Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395; розгляд справи інспектором проведено безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, на підставі ст.205 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2019 року інспектором патрульної поліції роти №4 батальйона №1 УПП в Одеській області лейтенантом поліції Кравцовим М.О. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесено постанову серії ЕАВ №1419109 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КупАП та накладено адміністративне стягнення на позивача у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.1).

Відповідно до тексту оскаржуваної постанови (а.с.1), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 серпня 2019 року о 21.47 год. в м.Одеса, проспект Наклона, 1, керуючи автомобілем BMW 530D, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 -5.18, чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України.

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, не складався.

Частиною першою статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.2-6 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП.

За змістом цієї статті органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. До переліку таких адміністративних правопорушень включено, зокрема, правопорушення, відповідальність за які встановлена частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, посилання позивача на необхідність складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає зазначеним вимогам законодавства, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, складення протоколу у яких у випадку винесення постанови на місці вчинення правопорушення законом не передбачено.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11 жовтня 2018 року у адміністративній справі №К/9901/18140/18, який визнав помилковими твердження позивача про те, що спірну постанову, винесену 07 квітня 2017 року, прийнято не «за місцем вчинення правопорушення», що, відповідно, суперечить висновку Конституційного Суду України, висловленому в рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015, оскільки різне правозастосування положень КУпАП зумовлено змінами у правовому регулюванні правовідносин, з яких виник спір у цій справі.

Верховний Суд зазначив, що на підставі Закону України від 14 липня 2015 року № 596-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (набрав чинності з 8 серпня 2015 року; далі - Закон №596-VIII) до КУпАП внесено низку змін, зокрема статтю 258 цього Кодексу доповнено частиною другою такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі» (пункт 38). У зв`язку з цим, за Законом №596-VIII частини другу - шосту слід вважати відповідно частинами третьою - сьомою.

Винесена відповідачем постанова у справі про адміністративне правопорушення узгоджуються з підходом Конституційного Суду України до тлумачення положень частини першої статті 276 КУпАП і не суперечать висновку цього Суду щодо випадків, коли застосування скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності є недопустимим.

Тому за встановлених у справі обставин, що є аналогічними обставинам у справі, що розглядається, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність винесення постанови без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Пункт 8.4 Правил дорожнього руху встановлює групи дорожніх знаків згідно з Додатком 1:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Указана норма не встановлює жодних норм поведінки учасників дорожнього руху, а тому водій не може нести відповідальність за невиконання вказаного пункту Правил дорожнього руху України.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність КУпАП.

Разом з тим, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з оскаржуваної постанови місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено проспект Наклона, 1 в м.Одеса, якого, згідно з Переліком вулиць, провулків та узвозів, бульварів, проспектів та площ, у місті Одеса не існує; вчинення правопорушення саме у цьому місці матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, у відзиві відповідач вказує, що правопорушення вчинено під час руху позивача по вул.Миколаївська дорога в напрямку поселення Котовського та на перехресті з пр.Добровольського.

Таким чином, відповідачем не встановлено місце вчинення правопорушення, тобто обов"язкову складову адміністративного правопорушення.

Наданий до протоколу диск з відеозаписом (а.с.32) не може бути взятий судом до уваги як неналежний та недопустимий доказ, так як не містить інформацію щодо його походження та засіб фіксування

Частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Суду дані про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, відповідачем не надано, у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності такі дані не зазначено.

За відсутності таких даних відеозапис є неналежним та недопустимим доказом і не може бути взятий судом до уваги.

Таким чином, враховуючи, що будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні, суд дійшов до висновку про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що у діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню, оскільки даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.

Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП прийняття рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення віднесено до повноважень органу (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 19-20, 25, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.9, 251, 268, 280 КУпАП, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАВ №1419109 від 12 серпня 2019 року інспектора патрульної поліції роти №4 батальйона №1 УПП в Одеській області лейтенанта поліції Кравцова Максима Олександровича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата виготовлення повного тексту рішення 21 квітня 2020 року.

Суддя: