Рішення № 88854065, 19.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/97/16-ц

Провадження № 2/487/94/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Заводського районного суду м. Миколаєва Біцюка А.В. перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 12.06.2012 між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №045-Z/007571 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. Банк свої зобов`язання виконав, на ім`я позичальника відкрив картковий рахунок № НОМЕР_1 та емітовано (видано) відповідну платіжну картку. 12.06.2012 між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №000-015437/12-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту, згідно якого Клієнту було надано в користування 6 867,00 грн. Пунктом 2.1. Кредитного договору визначили обов`язок Банку відкрити на картковий рахунок Позичальника на якому обліковуються операції, здійснені з використанням картки № НОМЕР_2 на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 6 867,00 грн. із сплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі процентної ставки 54% річних, а позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії ресурси у строк до 13.06.2015 року та сплати процентів за користування кредитними ресурсами та у строки, передбачені договором. За прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, відповідно до п. 3.2., 2.11, 4.3, 4.4 кредитного договору Позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 60% річних з простроченої суми за кожен день прострочення. Банк свої зобов`язання виконав, а відповідач скористався кредитними коштами, але не виконує свої зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Станом на 17.09.2015 загальна сума заборгованості складає 29 322,16 грн., з яких:5 794,00 грн. - заборгованість прострочена (несанкціонована) за кредитним договором; 11 095,91 грн. - нараховані відсотки по заборгованості; 3 632,01 грн. - нараховані відсотки по простроченій (несанкціонованій) заборгованості; 8 800,24 грн. - сума пені. Посилаючись на положення ЦК України, умови кредитного договору, Банк просив стягнути вказану суму.

15.05.2019 року вказана позовна заява прийнята до провадження суддею Сухаревич З.М., призначено судове засідання.

27.06.2019 року відновлено підготовче провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

02.10.2019 року закрито підготовче провадження.

20.11.2019 року залучено до участі у справі правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"- Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

23 січня 2020 року до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , згідно яких остання зазначає, що правонаступником позивача не було надано до суду доказів відступлення прав вимоги за договором №045-Z/007571, оскільки не надано ані жодної виписки по рахунку, ані жодного меморіального ордеру, які б підтверджували невиконання відповідачем умов Договору. Платіжну картку, видану на підставі договору №045-Z/007571 відповідач використовував лише для користування власними коштами, що знаходяться на картковому рахунку й не витрачала кредитних коштів. Наданий Банком розрахунок заборгованості не ґрунтується на договорі №045-Z/007571, а у самому розрахунку зазначено, що його складено на підставі іншого кредитного договору, а саме №000-015437/12-00938-вкл-к від 12.06.2012. Окрім цього, наданий розрахунок складений незрозуміло й не має відношення до договору №045-Z/007571. Вважає, що позивач не надав до суду документів на підтвердження видачі кредиту по Договору, будь-яких виписок по рахунку, квитанцій, жодного документу про виконання чи невиконання умов Договору та не підтвердив ані розмір заборгованості, ані існування заборгованості по договору взагалі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів встановлено, що 12.06.2012 між ПАТ «Банк`Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №045-Z/007571 про відкриття карткового рахунку та надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Electron Instant Issue, відповідно до умов якого Банк відкриває картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривні, емітує та надає КЛІЄНТУ платіжну картку миттєвого випуску Visa Electron Instant Issue (надалі - ПК) відповідно до заяви про відкриття ПК і персональний ідентифікаційний номер до неї; здійснює обслуговування КР і ПК КЛІЄНТА на умовах, передбачених цим Договором; забезпечує розрахунки за операціями, здійсненими з використанням ПК (її реквізитів) в межах Видаткового ліміту (сума у валюті КР, що знаходиться на КР КЛІЄНТА, у межах якої допускається здійснення платежів, що включає в себе суму коштів КЛІЄНТА, внесених на КР, зменшену на розмір незнижувального і сум заблокованих, але не списаних коштів) на умовах, передбачених цим Договором і Правилами платіжної системи VISA Incorporated (а.с.6-10).

12.06.2012 між ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір№000-015437.12-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту, умовами якого визначено, що Банк відкриває на картковий рахунок Позичальника, на якому обліковуються операції, здійснені з використанням Картки Visa Electron Instant Issue № НОМЕР_2 , на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності Відновлювальну кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 6867 грн. зі сплатою процентів за користування Кредитними ресурсами в розмірі процентної ставки 54,0 % , а Позичальник зобов`язується повністю повернути отримані в рахунок Відновлювальної кредитної лінії Кредитні ресурси в строк до 13.06.2015 р. і сплатити проценти за користування Кредитними ресурсами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим Договором (п. 2.1). Картка Visa Electron Instant Issue № НОМЕР_2 надана банком Позичальнику на підставі Договору про відкриття карткового рахунку, наданні й використанні платіжної картки № 045-Z /007571 від 12.06.2012 р.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір має укладатись обов`язково у письмовій формі, недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його нікчемністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відтак, встановлено, що між ПАТ «Банк`Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Одночасно, відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Звертаючись і з позовом, Банк зазначає, що Банк свої зобов`язання виконав, а відповідач скористався кредитними коштами, але не виконує свої зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 17.09.2015 загальна сума заборгованості складає 29 322,16 грн., з яких: 5 794,00 грн. - заборгованість прострочена (несанкціонована) за кредитним договором; 11 095,91 грн. - нараховані відсотки по заборгованості; 3 632,01 грн. - нараховані відсотки по простроченій (несанкціонованій) заборгованості; 8 800,24 грн. - сума пені.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із статтями 12, 76, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Натомість, ані ПАТ «Банк`Фінанси та Кредит», ані ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути достовірним, належним і допустимим доказом, який доводить обґрунтованість вимог банку, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК) .

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Однак, на час розгляду справи позивачем не було надано виписки по рахунку, доказів отримання відповідачем кредиту чи перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, тоді як відповідач заперечувала користування кредитними коштами.

З урахуванням того, що Банк протягом розгляду справи, який відбувався досить тривалий час, не надав виписки з рахунку відповідача; не скористався своїм право на подання відповіді на відзив; заперечень відповідача щодо користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.

При цьому, судом враховано, що представником позивача висловлено клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Заявляючи у відповідності до вимог ч. 3 ст.211 ЦПК України клопотання про розгляд справи за її відсутності, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Більш того, згідно Інформаційного витягу з реєстру Боржників до Договору про відступлення прав вимоги №000301-b від 12.02.2018, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 045-Z/007571 від 30.05.2012, боржник ОСОБА_1 .

Однак, у даній справи розглядаються вимоги за договором №000-015437/12-00938-вкл-к від 12.06.2012 р.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надано належних і допустимих доказів прав нового кредитора за спірним договором.

Згідно з ч. 2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведеністю обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60, код ЄДРПОУ: 09807856.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 19 лютого 2020 року.

Суддя: З.М.Сухаревич