Рішення № 8885385, 08.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10                                                                                 Справа № 19/46(1/82)

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області

до Кошарської сільської ради Луганської області, с.Кошари Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 1767 грн. 53 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шамкій В.М., довіреність №1-3/3д-14 від 10.12.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1099 грн. 56 коп., інфляційних нарахувань у сумі 579 грн. 41 коп. та 3% річних у розмірі 88 грн. 56 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2009 по справі №1/82 було відмовлено позивачу у задоволенні позову у зв”язку із спливом строку позовної давності.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2009 по справі №1/82 вказане рішення скасоване, а справу передано на новий розгляд.

В судовому засіданні 23.03.2010, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 08.04.2010.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 08.04.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

17.12.1999 позивач в особі відокремленого структурного підрозділу УМТП ДХК „Ровенькиантрацит” (правонаступником якого є позивач) поставив відповідачу шифер на суму 1099 грн. 56 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №7/22890 з належною відміткою особи про одержання вказаного товару на підставі оформленої відповідачем довіреності від 08.12.1999 №874711 серії ЯВД на ім”я Беспалової Н.В.

Відпуск шиферу проводився на підставі листа відповідача від 05.04.1999 №22 з відповідним проханням.

Сторонами не було обумовлено строку на оплату поставленої продукції, тому позивач 06.10.2006 звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст.530 Цивільного кодексу України про оплату поставленої продукції.

Відповідач оплату у передбачений ст.530 Цивільного кодексу України строк не здійснив, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до за кону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п.1 ст.692 цього Кодексу, покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов”язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

В даному випадку договір купівлі-продажу у письмовій формі не укладався та строк виконання зобов”язання не був визначений.

Відповідно до ст.165 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) якщо строк виконання зобов”язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов”язання в семиденний строк з дня пред”явлення вимоги кредитором, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із закону, договору або змісту зобов”язання.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов”язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред”явити вимогу про виконання зобов”язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов”язання з оплати товару не був визначений сторонами, то згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати виконання цього зобов”язання в будь-який час.

В даному випадку така вимога була направлена відповідачу 14.10.2006 (а.с.20), тобто з закінченням семиденного строку, а саме з 22.10.2006 у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом і трирічний строк позовної давності закінчувався 22.10.2009.

Позивач звернувся до суду з позовом 08.07.2009, тобто у межах строку позовної давності, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за не можливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто позивачем за період з 01.11.2006 по 08.07.2009 нараховані 3% річних у сумі 88 грн. 56 коп. та інфляційні витрати у сумі 579 грн. 41 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

З позивача слід достягнути 02 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки ним сплачено 312 грн. 50 коп., а на час звернення позивача до суду 08.07.2009 розмір даних витрат складав 315 грн. 00 коп. ( з 01.07.2009 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361 на підставі розмірів МЗП, встановлених законом України „Про Державний бюджет на 2009 рік”).

У судовому засіданні 08.04.2010 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кошарської сільської ради, Луганська область, Антрацитівський район, с.Кошари, вул.Пролетарська, б.10, код 04528726 на користь Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, Луганської області, м.Ровеньки, вул.Комуністична, б.6, код 32320704 заборгованість у сумі 1099 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 88 грн. 56 коп., інфляційні нарахування в сумі 579 грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315 грн. 00 коп., видати наказ.

3.Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, б.6, код 32320704 в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 02 грн. 50 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 13.04.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                А.С.Кулешова