Ухвала суду № 88853042, 21.04.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2523/20

ун. № 759/92/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Войтенко Ю.В.,

секретаря судового засідання Семененко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 46 108,38 грн. Позов обґрунтований тим, що 17.01.2018 о 8 год. 30 хв. у м. Києві за адресою: м.Київ, 18км Брест-Литовського шосе, сталась дорожньо-транспортна пригода за участі службового автомобіля Департаменту патрульної поліції «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , внаслідок чого службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15.03.2018 ОСОБА_1 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді. Згідно з висновком експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/13-1/156-ЕД/18 від 25.01.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспорту «Toyota Prius» у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 17.01.2018, складає 46 108,38 грн. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду, а також, сплачену суму судового збору.

Згідно з ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 04.02.2020 у справі відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач направив до суду відзив,у якому він заперечував проти задоволення позову. Зазначивши, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15.03.2018 його визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, при цьому, провадження закрито у зв`язку з малозначністю діяння. Звертав увагу на те, що на час ДТП та по теперішній час працює на посаді інспектора управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, у зв`язку з чим, вважає, що з урахуванням положень ч.3 ст. 233 КЗпП позивачем були пропущений річний строк для звернення до суду щодо стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству. Окрім того, відповідач наголошував, що оскільки предметом даного спору є стягнення з відповідача як службової особи управління патрульної поліції майнової шкоди, вказаний спір має ознаки публічно-правового та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Просив розглянути цивільну справу без його участі та закрити провадження у цивільній справі.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що предметом спору у справі, є стягнення матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем за час його перебування на публічній службі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2) ч. 1 ст. 19 КАС України).

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17) ч. 1 ст. 4 КАС України).

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач посилався на те, що неправомірними діями відповідача завдані позивачу збитки, які ним не відшкодовані. Шкода заподіяна позивачу, відповідачем внаслідок його винних протиправних дій. При цьому, на час ДТП та по теперішній час відповідач працює на посаді інспектора управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції.

Водночас, у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише про встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Відповідні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи правові позиції, які були висловлені КЦС, ВП Верховного Суду, в постановах по справам № 818/1688/16 від 05 грудня 2018р., № 734/3102/16-ц, № 804/285/16, № від 12 грудня 2018р., № 825/730/16 від 23 січня 2019р., № 221/1130/17 від 26 червня 2019р., № 2025/2-56/11 від 26 червня 2019р., №567/667/17, №608/53/17 від 03 липня 2019р., № 761/39300/16-ц від 21 серпня 2019р., № 522/16964/15-ц від 04 вересня 2019р., суд дійшов висновку, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з публічної служби.

З урахуванням викладеного провадження у справі слід закрити, враховуючи підстави та предмет позову, а також відповідний суб`єктний склад, роз`яснивши, стороні позивача, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 206, 255-261, 263, 268, 353, 354 ЦПК України; ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - закрити.

Роз`яснити Департаменту патрульної поліції, що з вказаними позовними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Войтенко