Ухвала суду № 88852836, 20.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037,м. Київ, вул. Максима Кривоноса,25; тел.: (044) 249-79-26, факс:249-79-28; e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

_______________

Провадження №1-кс/760/3641/20

Справа №760/9511/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

20 квітня 2020 року

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.,

прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Виноградова Д.С.,

захисника Афендулової М.Г.,

перекладача Довкадзе Г.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі, громадянина Республіки Грузія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12020100090002650 від 18.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження за №12020100090002650 від 18.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

18 квітня 2020 року ОСОБА_1 близько 02 годині 00 хвилин, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_1 піднявся пожежною драбиною до другого поверху будинку, після чого шляхом віджиму металевим домкратом метелопластикового вікна проник до приміщення квартири № 27 , звідки викрав ноутбук марки Dell Latitude E 6430, X-1696876, сірого кольору, вартістю 15000 гривень, мобільний телефон марки Samsung А7, який був у шкіряному чохлі, чорного кольору, вартістю 6000 гривень та грошовими коштами у розмірі 5000 гривень.

В подальшому, утримуючи при собі вказане вище чуже майно, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні квартири за вказаною вище адресою, був виявлений власником квартири ОСОБА_2 . Розуміючи, що його злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, викриті, не відмовляючись від продовження своїх намірів, з метою подальшого заволодіння та утримання при собі вищевказаного викраденого чужого майна, а також подальшого обернення його на свою користь, діючи умисно та відкрито виліз у вікно квартири, після чого намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак в подальшому був зупинений працівниками поліції.

Своїми діями, як стверджує слідчий, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 26 000 гривень.

18 квітня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України .

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства, враховуючи. що на розгляді суду вже перебуває обвинувальний акт відносно нього за ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про схильність до вчинення злочинів, слідчий наполягає на обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, як вказує слідчий, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливого впливу на свідків та потерпілого, вчинення нових злочинів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України з огляду на обставини справи та особу підозрюваного.

Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись в першу чергу на те, що процесуальні документи, які додані до клопотання з метою обгрунтування підозри, складені неякісно, підписи понятих в різних протоколах є відмінними, а крім того, під час затримання у підозрюваного не було виявлено начебто викрадених ним речей. Захист також просив взяти до уваги, що у справі, яка вже перебуває в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва, підозрюваному взагалі не обраний запобіжний захід, і жодного разу ним не було порушено процесуальних обов`язків. Відтак, як вважає захист, необхідності у застосуванні такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, немає.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту потерпілого, допитаних в якості свідків понятих, протоколами огляду місця події, протоколами перегляду відеозаписів.

Складена та повідомлена ОСОБА_1 підозра відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

В даному випадку слід зазначити, що на даній стадії слідчий суддя не оцінює кожний доказ окремо, проте з урахуванням зібраного обсягу матеріалів дає оцінку щодо можливої причетності підозрюваного до події, яка кваліфікована органом досудового розслідування, як злочин.

Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність непогашеної судимості, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме:

-ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків;

-можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

-можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України. Враховуючи принцип презумпції невинуватості, суд не може оцінювати даний факт як доказ систематичного вчинення підозрюваним злочинів проти власності, проте наявність обгрунтованих підозр у вчиненні кількох злочинів береться судом до уваги як обставина, що відповідною мірою характеризує особу підозрюваного.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З огляду обставини справи у їх сукупності, тяжкість злочину, матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному розмір застави в сумі 100000 гривень.

В разі внесення визначеної судом застави на підозрюваного слід покласти виконання обов`язків:

1) прибувати до слідчого Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100090002650 від 18.04.2020 зі встановленою ним періодичністю;

2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 02:15 годин 18 квітня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується о 23.59 годин 15 червня 2020 року.

2. Визначити розмір застави в сумі 100000 гривень (сто тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в м.Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО:820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Києва

р/р UA 128201720355259002001012089

призначення платежу: «Застава за … (П.І.Б. дата народження особи за яку вноситься заставу), згідно ухвали(назва суду).. від… (дата ухвали).. по справі №….»

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100090002650 від 18.04.2020 зі встановленою ним періодичністю;

2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 16 червня 2020 року включно.

3. Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Київської місцевої прокуратури №9.

4. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

5. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

6. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: