Вирок № 88851082, 21.04.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3442/19

Пр. № 1-кп/621/87/20

ВИРОК

Іменем України

21 квітня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Бородавки К.П.,

за участю секретаря Єрмоленко О.О.,

прокурора Юр`єва І.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300001009 від 11.11.2019 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Першотравневе Зміївського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, освіта повна середня, в силу ст.89 КК України не судимий,

обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2019 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 проходив поблизу будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на таємне, протиправне викрадення чужого майна, а саме: частини сейсмічного обладнання 428 XL ланки FDU1-4 LCK2F ST+70 у вигляді телеметричного кабелю та цифрового блоку, яке належало ТОВ «Сервіс Ойл». З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 в той же день та час приблизно о 18 години 10 хвилин, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, переконавшись в тому, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, шляхом перекушування секатором дротів від основної частини сейсмологічного обладнання таємно протиправно з метою наживи викрав вищевказане 428 XL ланка FDUI-4 LCK2F ST+70 у вигляді телеметричного кабелю та цифрового блоку, яке належало ТОВ «Сервіс Ойл», чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 30636 гривень 90 копійок. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні крадіжки - таємного викрадення чужого майна визнав повністю, обставини скоєння кримінального правопорушення навів аналогічні викладеним в установочній частині вироку та в обвинувальному акті, та зазначив, що дійсно 20.10.2019 ввечері вчинив крадіжку вказаного вище майна, цифровий блок з якого викинув, а кабель випалив та отриманий таким чином мідний дріт вагою більше одного кілограму здав в спеціальному пункті, отримавши гроші в розмірі приблизно 130 грн. Обвинувачений зазначив, що розкаюється, що вчинив крадіжку через скрутне матеріальне становище, оскільки влаштуватись на роботу ніде не може.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи та обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорює.

Представник потерпілого ТОВ «Сервіс Ойл» надав суду заяву, в якій просить провести судове засідання з розгляду справи без участі представника, що, враховуючи положення ст.325 КПК України та думку прокурора й обвинуваченого, не перешкоджає проведенню судового розгляду без представника потерпілого.

Суд зазначає, що показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, є послідовними та логічними, а тому не викликають у суду сумніву в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, переконавшись, що учасники судового провадження вірно розуміють зміст обставин провадження, сумніви в добровільності їх позицій відсутні, роз`яснивши учасникам, що вони будуть позбавлені права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу, проти чого учасники судового провадження - прокурор та обвинувачений не заперечували.

З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжки). Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, в тому числі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

У суду відсутні підстави для визнання обставиною, що пом`якшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ані в обвинувальному акті, ані в судовому засіданні учасниками справи не наведено, які саме дії обвинуваченого свідчать про активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є громадянином України, має місце реєстрації та постійне місце проживання, неодружений, зі слів обвинуваченого має сина ОСОБА_2 , 2016 року народження, постійного джерела доходив не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

На підставі викладеного, враховуючи щире каяття обвинуваченого та відсутність обставин, що істотно підвищують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.185 КК України та, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування зазначеного покарання з випробувальним терміном та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

На переконання суду призначення обвинуваченому саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи від 13.11.2019 в розмірі 320 гривень (триста двадцять гривень), перерахувавши їх на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні №12019220300001009 від 11.11.2019 - жмоток мідних дротів загальною вагою 1 кг 340 грам, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Зміївського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області, - повернути потерпілій особі ТОВ «Сервіс Ойл».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя К.П. Бородавка