Рішення № 8884846, 24.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.10 Справа № 26/67/10

Суддя

За позовом – Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Артема, 61, м. Запоріжжя, 69002)

до відповідача – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (вул. Бородінська, 14, м. Запоріжжя, 69006)

про стягнення 11 675, 19 грн.

Суддя О.О. Юлдашев

Представники:

від позивача: Гриценко О.І., довіреність № 11402 від 14.12.2009р.;

від відповідача: Веремеєнко Н.М., довіреність б/н від 24.03.2010р.

КП “Водоканал” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” про стягнення боргу в сумі 11 675, 19 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, ГК України, ст. 1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/67/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.03.2010р. о 10 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 24.03.2010р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відпуск води та приймання стічних вод за період вересень - листопад 2009р. у розмірі 3 148, 25 грн.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 24.03.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 24.03.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 23.02.2010р. № 1313 та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р. у розмірі 3 148, 25 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р. В вересні - листопаді 2009р. позивач надавав послуги відповідачу. У відповідності до розділу 5 договору абонент зобов’язаний здійснювати оплату протягом 3-х днів згідно виставленим актам на відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію. Позивач подав відповідачу воду на загальну суму 14 255, 18 грн.

Відповідач своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснив, частково оплатив суму боргу у розмірі 2 579, 99 грн.

Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків від 18.03.2010 року, який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками. Згідно вказаному акту станом на 17.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 148, 25 грн.

Відповідач визнав суму боргу у повному обсязі. Також відповідач погоджується з вимогою про стягнення з нього судових витрат.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП “Водоканал” (водоканал) та Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р. (надалі договір), за яким водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам абоненту (п. 1.1. Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами № 2054 від 03.08.2009р. за період з 02.07.2009р. по 01.08.2009р. на суму 5 310, 25 грн., № 2054/1 від 01.09.2009р. за період з 02.08.2009р. по 01.09.2009р. на суму 4 526, 94 грн., № 2054/1 від 01.10.2009р. за період з 02.09.2009р. по 01.10.2009р. на суму 4 858, 02 грн., № 2054/1 від 02.11.2009р. за період з 02.10.2009р. по 01.11.2009р. на суму 4 870, 22 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 2054 від 01.08.2005р. абонент зобов’язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 договору.

Згідно п. 5.1 договору № 2054 від 01.08.2005р. основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти підписуються 24-26 числа кожного місяця. Абонент зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги у сумі 2 579, 99 грн., що підтверджується банківськими виписками, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у сумі 3 148, 25 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В судовому засіданні 24.03.2010р. позивачем надано акт від 18.03.2010 року, згідно якого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, станом на 17.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 148, 25 грн.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 148, 25 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач під час судового розгляду в період з 26.02.2010р. по 17.03.2010р. сплатив частину боргу в розмірі 6 000, 00 грн. в рахунок заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2054 від 01.08.2005р., а позивач тільки у судовому засіданні 24.03.2010 року надав заяву про зменшення позовних вимог, в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити за відсутності предмету спору.

Вказаний факт підтверджується наданою КП “Водоканал” випискою банку і не заперечується представником позивача в суді.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв’язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року по справі № 1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності, в тому числі у судовому порядку.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В даному випадку, з визначеною позивачем до стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” суми боргу 11 675, 19 грн. безпідставно було заявлено суму 2 526, 94 грн., яка на момент звернення позивача до суду (24.02.2010р.) вже була сплачена відповідачем.

Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” судові витрати пропорційно задоволених вимог.

При звернені до суду 24.02.2010р. з позовом про стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” суми 11 675, 19 грн. позивач сплатив державне мито в сумі 116, 75 грн. (документ системи “Кліїнт-Банк” від 22.01.2010р.).

Вказаний розмір державного мита відповідає вимогам, встановленим п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”: із позовних заяв з вимогами майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25, 500 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається:

“...у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог”.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову –на відповідача;

при відмові від позову –на позивача;

при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 91, 48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 184, 93 грн.

Керуючись ст. 44, 49, п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (69006, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 14, р/р 26001324808 в Орджонікідзевському відділенні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 373061, код ЄДРПОУ 33610729) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 3 148 (три тисячі сто сорок вісім) грн. 25 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (69006, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 14, р/р 26001324808 в Орджонікідзевському відділенні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 373061, код ЄДРПОУ 33610729) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 91 (дев’яносто одну) грн. 48 коп. витрат на державне мито. Видати наказ.

4. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (69006, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 14, р/р 26001324808 в Орджонікідзевському відділенні ВАТ “Ощадбанк”, МФО 373061, код ЄДРПОУ 33610729) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. В частині стягнення 2 526 (дві тисячі п’ятсот двадцять шість) грн. 94 коп. в задоволенні позову відмовити.

6. В частині стягнення 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

Суддя О.О. Юлдашев