Рішення № 8884770, 18.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10 Справа № 18/27/10

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (юридична адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; адреса для листування: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вулиця Промислова, буд. 3)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Поіск-93” (юридична адреса: 69121, м.Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 64; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вулиця Рельєфна, буд. 18)

про стягнення 59647,60 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Резник М.М., довіреність № 2/2269 від 28.12.2009 р., Червоняк С.П., довіреність № 215 від 04.01.2010 р., паспорт серія АВ 771719 від 01.09.2007 р.;

від відповідача: Кузнєцов А.О., довіреність б/н від 26.02.2009 р., паспорт серія СВ 375525 від 22.05.2001 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 11.01.2010 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Поіск-93” про стягнення 69 362,27 грн. а саме: 66139,63 грн. основного боргу, 1940,41 грн. пені, 283,98 грн. 3 % річних та 998,25 грн. втрат від інфляції, на підставі договору купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р., ст.ст. 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 49, 54, 56, 57, 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Ухвалою суду від 13.01.2010 року порушено провадження у справі № 18/27/10, судове засідання призначено на 03.02.2010 р. Розгляд справи відкладався до 18.02.2010 р.

У судовому засіданні 18.02.2010 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив суд стягнути із відповідача 59647,60 грн. основного боргу, 4101,49 грн. пені, 600,23 грн. 3 % річних та 2669,70 грн. втрат від інфляції. В частині стягнення 6492,03 грн. боргу –відмовився від позову. Вказана заява про уточнення позовних вимог та відмову від частини вимог відповідала приписам ст. 22, 78, 80 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, не порушувала будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, була прийнята судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені (зменшені) позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.02.2010 р. розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 03.03.2010 р. У судовому засіданні 03.03.2010 р. представник позивача надав розрахунки 3 % річних, втрат від інфляції та пені, які прийняті судом до уваги. Представник відповідача проти позову заперечив. Ухвалою суду від 03.03.2010 р., в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін, строк вирішення спору був продовжений, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 18.03.2010р.

У судовому засіданні 18.03.2010 р. представник позивача надав клопотання, де просив вважати накладні, вказані у розрахунку ціни позову ідентичними накладним, які додавалися по позовної заяви та відрізняються лише закінченням номеру 18, вказане пояснення прийняте судом до уваги.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де вказав, що договір купівлі-продажу № 1018/р є неукладеним, оскільки сторони не досягли усіх істотних умов договору (вартість та предмет договору), просив суд у позові ТОВ “ВВС-ЛТД” відмовити, зазначив, що із розрахунком ціни позову, наданим позивачем, не згодний, оскільки розрахунок зроблений не на підставі договору купівлі-продажу № 1018/р, а по окремим накладним.

Розгляд справи був закінчений 18.03.2010 р., за згодою представників сторін, судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (надалі –позивач, продавець) та товариства з обмеженою відповідальністю “Поіск-93” (надалі –відповідач, покупець) уклали договір купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р. (надалі –договір).

Згідно п. 1.1. договору, продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості.

Товар поставляється за вказаною покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання покупцем та узгодження з продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з продавцем наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснюється транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного зв’язку, електронної пошт (Інтернет), пошти та інших засобів зв’язку. Підтвердженням виконання замовлення продавцем, є підписання видаткової накладної покупцем при прийомі-передачі партії товару. У видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, відпуск товару відповідачу згідно з видатковою накладною здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої на пред’явника.

Ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору сторони узгодили, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

Так, на виконання умов п. 4.3. договору, ТОВ “Посік-93” було видано генеральну довіреність № 150 від 03.01.2009 р., зокрема до договору купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р. де відповідач уповноважив певних осіб, на отримання товарно-матеріальних цінностей при поставці товару від позивача по товарно-транспортним накладним.

На виконання умов договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар, на загальну суму 66 139,63 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковим накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідач не належним чином виконав умови договору і лише частково сплатив вартість поставленого позивачем товару та здійснив часткове повернення товару, всього на загальну суму 6492,03 грн.

Оплата вартості товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування належних з покупця сум на розрахунковий рахунок продавця. При наявності у покупця заборгованості за придбаний товар по декількох накладних, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні (п. 4.4. договору).

Відповідач не сплатив 59 647,60 грн. за поставлений позивачем товар у строки, вказані у відповідних видаткових накладних, і ТОВ “ВВС-ЛТД” було змушене звернутися до господарського суду для захисту свого порушеного права із відповідною позовною заявою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 59647,62 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Позивач виконав умови договору купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р. належним чином та в повному обсязі. Відповідач, в порушення умов договору, товар прийняв, але повністю не оплатив його вартість у строки і порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення із відповідач 59647,60 грн. боргу, за поставлений товар, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо відмови від частини позовних вимог, суд зазначає, що така відмова не була позивачем оформлена належним чином, і, в зв’язку із цим, не була прийнята судом; до того ж, судом розглядалися уточнені вимоги про стягнення 59647,60 грн. боргу, отже у таких процесуальних діях як відмова від частини позову або відмова у задоволенні частини вимог (у зв’язку із їх необґрунтованим заявленням) не було правового сенсу, оскільки вимоги про стягнення 6492,03 грн. боргу, на момент винесення рішення судом, вже не були предметом даного позову.

Позивач просив суд стягнути із відповідача втрати від інфляції з вересня 2009 р. по лютий 2010 р. у сумі 2669,70 грн. та 3 % річних за період часу з 16.09.2009 р. по 08.02.2010 р. у сумі 600,23 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції з вересня 2009 р. по лютий 2010 р. у сумі 2669,70 грн. суд вважає невірним, вимогу про стягнення втрат від інфляції задовольняє частково –в сумі 2643,09 грн., в частині стягнення 26,61 грн. втрат від інфляції суд відмовляє в задоволенні позову; розрахунок 3 % річних за період часу з 16.09.2009 р. по 08.02.2010 р. у сумі 600,23 грн. суд вважає вірним, а заявлену вимогу про стягнення 3% річних, такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 4101,49 грн. – пені, за період часу з 16.09.2009 р. по 08.02.2010 р.

У пункті 6.1. договору купівлі-продажу визначено, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3. договору, покупець (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення виконання зобов’язання до повного виконання такого зобов’язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, ...; сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені за період часу з 16.09.2009 р. по 08.02.2010 р. у сумі 4 101,49 грн. суд вважає вірним, а вимогу про стягнення пені, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, були прийняті судом до уваги та проаналізовані. Відносно заперечень, що договір купівлі-продажу є неукладеним, оскільки сторони не досягли усіх істотних умов договору купівлі-продажу, то суд зазначає, приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.

Сума договору складає загальну суму вартості товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом додавання сум вартостей окремих товарних партій, зазначених у видаткових накладних (п. 4.5. договору). За пунктами 1.1. та 2.1. договору його предметом є лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості. Товар, що є предметом договору, поставлявся відповідачу за видатковими накладними в яких вказувалися: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати.

Тобто договір сторін є рамковим та консенсуальним, що відповідає загальним засадам цивільного права: він визначає предмет купівлі-продажу –як речі з родовими ознаками та надає можливість визначити ціну певного товару –при підписанні видаткової накладної (ст.ст. 632, 691, 692 ЦК України, ст. 266 ГК України); реальним він стає при підписанні сторонами кожної накладної на купівлю-продаж товару певного найменування, за визначеною і погодженою ціною за одиницю товару та у визначеній і погодженій кількості товару.

Аналізуючи вищевикладені норми матеріального права та зміст договору купівлі-продажу №1018/р від 10.02.2009 р., господарський суд дійшов висновку, що сторони при укладанні договору купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р., в належній формі досягли згоди щодо предмету договору, ціни товару, умов його поставки та оплати. Таким чином, договір купівлі-продажу № 1018/р від 10.02.2009 р. є двосторонньою домовленістю, укладеною із додержанням норм діючого законодавства України.

Згідно двосторонньо підписаним видатковим накладним, товар отримувався матеріально відповідальними особами товариства відповідача, які визначені у генеральній довіреності, де зазначено прізвища осіб, їх підписи та печатка підприємства, якою скріплюється підпис відповідальних осіб, а на усіх накладних було зазначено, що товар отримувався уповноваженою особою відповідача саме по генеральній довіреності № 150 від 03.01.2009 р., яка в свою чергу видана на виконання умов договору № 1018/р від 10.02.2009 р. Відповідач не надав доказів про існування будь-яких інших домовленостей з позивачем на поставку товару (телеграми, заявки тощо).

Таким чином, заперечення відповідача суд знаходить помилковими та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи викладене, в цілому, суд частково задовольняє позов.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Поіск-93” (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 64; фактична адреса: 69065, м.Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 18, код ЄДРПОУ 23853171, р/р 2600804300011 в ЗФ ТОВ “Укрпромбанк” м. Запоріжжя, МФО 313935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (юридична адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; адреса для листування: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул.Промислова, буд. 3, код ЄДРПОУ 19351156, р/р 26009012817085 в “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) 59647 (п’ятдесят дев’ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 60 коп. основного боргу, 4 101 (чотири тисячі сто одну) грн. 49 коп. пені, 600 (шістсот) грн. 23 коп. 3 % річних, 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 09 коп. втрат від інфляції, 669 (шістсот шістдесят дев’ять) грн. 92 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 02.04.2010 р.