Рішення № 8884736, 29.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10 Справа № 26/46/10

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (юрид. адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091;

факт. адреса: вул. Артема, 79 а, м. Запоріжжя, 69002)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аякси” (юрид. адреса: вул. Запорізька, 9/101, м. Запоріжжя, 69002; факт. адреса: вул. Запорізька, 13, 1-й під’їзд)

про стягнення 1 583, 72 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Іванчик О.М., довіреність № 32 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Аякси” про стягнення боргу за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р. в сумі 1 583,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 258, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193 ГК України, ст. 1, 2, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/46/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.03.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2010р. розгляд справи відкладений на 29.03.2010р. об 11 год. 10 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 29.03.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 114/юр від 04.02.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р. в сумі 1 583, 72 грн.

Зокрема зазначив, що 01.04.2004р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі директора Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (Енергопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Аякси” (Споживач) уклали договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 324, згідно з яким Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. (п. 1.2 Договору).

Позивач в період з лютого по грудень 2009р. надавав відповідачеві теплову енергію в гарячій воді за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р. на суму 1 584, 49 грн. Поставка теплової енергії підтверджується помісячними актами на надання послуг, а саме акти приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009р. в сумі 283, 37 грн., від 31.03.2009р. на суму 330, 21 грн., від 30.04.200р. на суму 69, 48 грн., від 31.05.2009р. на суму 25, 30 грн., від 30.06.2009р. на суму 25, 30 грн., від 31.07.2009р. на суму 25,30 грн., від 31.08.2009р. на суму 25, 30 грн., від 30.09.2009р. на суму 25,30 грн., від 31.10.2009р. на суму 51,36 грн., від 30.11.2009р. на суму 332, 80 грн. та від 31.12.2009р. в сумі 390,77 грн.

Згідно п. 6.5 Договору, споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця, перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Свої зобов’язання за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р. відповідач виконав не в повному обсязі, сплативши частково заборгованість у розмірі 0, 77 грн.

Сума заборгованості за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р. підтверджується розрахунком суми позову від 15.01.2010р.

В судовому засіданні 29.03.2010р. позивач надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.02.2010р., який підписаний в односторонньому порядку.

Отже сума основної заборгованості станом на 29.03.2010р. становить 1 583, 72 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі № 26/46/2010 від 15.02.2010р., направлена відповідачу рекомендованим листом, вручена адресату 23.02.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6836720. Копія ухвали від 17.03.2010р. про відкладення розгляду справи, надіслана за юридичною та поштовою адресою, зазначеними в позовними заяві, до канцелярії суду не повертались.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі директора Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аякси” (Споживач) укладено договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004 року (надалі договір), згідно з яким Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009р., від 31.03.2009р., від 30.04.200р., від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р., від 30.09.2009р., від 31.10.2009р., від 30.11.2009р. та від 31.12.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 28.02.2009р. на суму 283, 37 грн., від 31.03.2009р. на суму 330, 20 грн., від 30.04.2009р. на суму 69, 48 грн., від 31.05.2009р. на суму 25, 30 грн., від 30.06.2009р. на суму 25, 30 грн., від 31.07.2009р. на суму 25, 30 грн., від 31.08.2009р. на суму 25, 30 грн., від 30.09.2009р. на суму 25, 30 грн., від 31.10.2009р. на суму 51, 36 грн., від 30.11.2009р. на суму 332, 80 грн. та від 31.12.2009р. на суму 390, 77 грн. на загальну суму 1 584, 48 грн.

Відповідно до п.3.2.2 договору № 324 від 01.04.2004р. споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VІ договору.

Згідно п. 6.2 договору № 324 від 01.04.2004р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується Енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця, перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію (п. 6.5 Договору).

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором, сплативши частково заборгованість у розмірі 0, 77 грн.

Тому станом на 29.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 1 583, 72 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язався до 20 числа поточного місяця, перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 324 від 01.04.2004р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання грошових зобов’язань Товариством з обмеженою відповідальністю “Аякси” за договором № 324 від 01.04.2004р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 1 583,72 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аякси” (юрид. адреса: вул. Запорізька, 9/101, м. Запоріжжя, 69002; факт. адреса: вул. Запорізька, 13, 1-й під’їзд, р/р 26007315313 у Банку ЗОР АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 31289098) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1 583 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят три) грн. 72 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.О. Юлдашев