Постанова № 88847328, 21.04.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1670/20

Провадження№ 3/266/747/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Маріуполь Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Д`яченко Д.О. за участі секретаря судових засідань Сологуб Т.В. розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 185-3 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 року о 13 год. 33 хв. Глазунов в залі судових засідань №2 Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області під час розгляду скарги у справі № 266/1642/20 не підкорявся розпорядженню головуючого та порушував порядок під час судового засідання, що свідчить про явну зневагу до суду.

ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи до суду не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Так при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено його права у тому числі право на захист, від дачи пояснень, підпису у протоколі та його отримання останній відмовився, однак даний факт підтверджується протоколом, доповідною запискою секретаря судового засідання ОСОБА_2 .В. про повідомлення ОСОБА_1 дати слухання справи. ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився.

Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов`язкової присутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлено належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 , не поважною і розглянув справу за його відсутністю на підставі наявних в справі матеріалів.

Частиною 1 ст. 185-3 КУпАП передбачена відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Згідно ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007, №8 «Про незалежність судової влади» у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Кримінально-процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші правові акти встановлюють певні правила поведінки у суді, які є обов`язковими для всіх учасників судового засідання.

Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо.

Суб`єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так з переглянутого судом відео та аудіо запису судового засідання від 02.04.2020 р. вбачається, що під час судового засідання о 13 год. 33 хв. ОСОБА_1 який є заявником, порушуючи визначений КПК України порядок під час судового засідання, що виразилось у гучних висловлюваннях на адресу учасників процесу, не підкорявся розпорядженню головуючого припинити ці дії, на зауваження та попередження головуючого не реагував, продовжував зазначені дії, що свідчить про явну зневагу до суду. Як наслідок головуючим у справі було оголошено перерву для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-3 КУпАП.

Таким чином суд, дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-3 КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення доведена доданим до протоколу від 02.04.2020 року відеозаписом судового засідання про розгляд скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1, дослідженого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Санкція частини 1 статті 185-3 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначаючи розмір стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відповідно до ст. 33 цього Кодексу, враховую дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, яка характеризується протиправною поведінкою направленою на зрив судового розгляду скарги, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у межах санкції статті за це правопорушення.

Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Роз`яснити ОСОБА_1 строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу передбачені ч.1 ст. 307 КУпАП та наслідки примусового виконання постанови про стягнення штрафу передбачені ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 40-1, 221, 280, 283, 284,185-3 ч. 1, 307,308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (отримувач Маріуполь УК/Приморський р-н, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 21081100, номер рахунку UA798999980313050106000005055).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420,40 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001).

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: Д`яченко Д. О.