Ухвала суду № 88847241, 10.04.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3256/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Крегул М.М., при секретарі Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Бровдій А.В., у кримінальному провадженні № 12016070030003852 від 03.11.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, погодженого прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Нірода М.В., про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Із клопотання слідчого Бровдій А.В., вбачається, що у кримінальному провадженні № 12016070030003852, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, проводиться досудове розслідування та виникла необхідність накладення арешту у вигляді заборони на розпорядження та користування вказаними у клопотанні земельними ділянками

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016070030003 852 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, від 03 листопада 2016 року, за попередньою правовою кваліфікацією, за ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Ужгородської міської ради будучи у попередній злочинній змові з працівниками ТОВ «Фора-1» діючи у умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробили документацію, щодо відведення ділянки 0,4 га на вул. Баб`яка для будівництва торгово-розважального центру.

Відповідно до генплану м. Ужгорода 2004 р. земельна ділянка з зазначеним кадастровим номером згідно публічної кадастрової карти 2110100000:23:001:0010 знаходиться на території, що позначена як зелені насадження загального користування.

Відповідно до ст.ст. 50, 51 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами в кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

В даному випадку під об`єктом кримінально-протиправних дій слід розуміти нерухоме майно, саме земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010.

Земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:23:001:0010 згідно інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на рухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ: 33868924 та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі виданим 20.02.2020 року ТОВ «ФОРА-1» код ЄДРПОУ: 32890985.

Клопотання мотивує тим, що з метою збереження речових доказів, встановлення ознак кримінального правопорушення, швидкого, повного та неупередженого розслідування вказаного кримінального правопорушення, а також запобігання спробам його відчуження та перешкоджанню встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчий просить накласти арешт на майно - земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, яка згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ: 33868924 та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі виданим 20.02.2020 року ТОВ «ФОРА-1» код ЄДРПОУ: 32890985.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.

В порушення вищевказаних норм діючого КПК України, клопотання слідчого не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

При цьому, обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Окрім того, слідчим в клопотанні не вказано та не доведено, не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці проводиться будівництво торгово-розважального центру.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Бровдій А.В., у кримінальному провадженні № 12016070030003852 від 03.11.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, погодженого прокурором, про арешт майна - повернути прокурору Ужгородської місцевої прокуратури Нірода М.В. - для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено і проголошено 13 квітня 2020 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул