Рішення № 88846839, 16.04.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5994/20

Провадження № 2-а/234/108/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Харькової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 234/5994/20 (2-а/234/108/20) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Лаврова Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до поліцейського 2 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Лаврова Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 25.03.2020 року вона рухалась в автомобілі HYUNDAI SANTA FE НОМЕР_1 по бул. Краматорському у м. Краматорську та після проїзду перехрестя бул. Краматорського та вул. Паркової була зупинена на вимогу відповідача. Як повідомив відповідач, підставою для зупинки було невиконання позивачкою вимог дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», у зв`язку із чим відповідач вважав, що позивачкою скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Не врахувавши пояснень позивачки, в супереч фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, відповідачем відносно позивачки була винесена постанова серія ЕАК №2295277 від 25.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню враховуючи наступне.

По-перше, правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові позивачка не здійснювала.

Так, дійсно, відповідно до знаку 3.21. в`їзд на вул. Паркову заборонено, проте така заборона обмежена у часі, оскільки знак 3.21. в зазначеному місці розміщений разом із табличкою 7.4.4. «Час дії», яка зазначає, що дія знаку 3.21. встановлена з 8-00 до 15-00.

В оскаржуваній постанові відповідач зазначає, що порушення було скоєно у 14:54:41, проте жодних відомостей про те, яким технічним засобом було зафіксовано час вчинення правопорушення відповідач не зазначає. Фактично, в момент здійснення позивачкою повороту з бул. Краматорського на вул. Паркова час був більшим за 15-00 і Відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не спростував цього належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до п.2. розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Таким чином, перевірка точності дати та часу, встановлених на пристрої, покладається на поліцейського, проте оскаржувана постанова не містить жодного доказу того, що поліцейський здійснив таку перевірку належним чином.

По-друге, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем було порушено права позивача (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), встановлені ст.268 КУПАП.

Так, в порушення встановленого ст. 268 КУПАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знайомитися з матеріалами справи, відповідач не надав для огляду відеозапис, який нібито підтверджував факт вчинення правопорушення та доказів того, що технічний засіб, яким було здійснено фіксацію часу вчинення адміністративного правопорушення відображав точний час.

Відповідно до оскаржуваної постанови, відеофіксація здійснювалася на пристрій Xiaomi 70mai. Судячи з зображень та характеристик зазначеного пристрою, він не має власного дисплею та відтворення відеозапису можливе на під`єднаному бездротовим способом мобільному телефоні. Отже, відповідач мав технічну можливість надати наявний у нього відеозапис, на якому нібито було зафіксовано вчинене порушення, проте не здійснив цього, чим порушив права позивачки.

Також, відповідач проігнорував вимогу позивачки розглядати справу про адміністративне правопорушення за участю адвоката позивачки, чим порушив не тільки ст. 268 КУПАП, а й встановлене Конституцією України право кожного громадянина на професійну правничу допомогу. Відповідачем не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем, який є посадовою особою Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ст.258 ч.2 КУпАП. Однак це не звільняє відповідача від обов`язку довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення винесена із грубими порушеннями прав позивачки (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) та вимог чинного законодавства України щодо її винесення, така постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

З винесеною постановою вона не згодна і вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

У зв`язку з цим, позивач просить провадження по адміністративній справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання по справі.

В судове засідання представник позивачки Андрєєв П.С. не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

ВСТАНОВИВ:

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК №2295277 від 25.03.2020 року, винесеної поліцейським 2 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лавровим Сергієм Миколайовичем, позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що 25.03.2020 року о 14 год. 54 хв. м. Краматорськ, вул. Паркова. Водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу д/з 3.21 в`їзд заборонено, а саме здійснив проїзд в зоні дії знаку, відеозапис Bodicam ан00139 та Xiaomi 70 mai, чим порушив п. 8.4 в ПДР Порушення вимог заборонних знаків, за що була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзив не надав, будь-яких доказів, встановлених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п.п 8.4 в ПДР України не надав і в постанові не зазначив.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачкою порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксація порушення позивачкою правил дорожнього руху тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оспорювана постанова не відповідає приписам ч.3 ст. 283 КУпАП та належних та допустимих доказів факту, того що позивака здійснила проїзд всупереч дорожньому знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

Будь-яких доказів вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, оскаржувана постанова серії ЕАК №2295277 від 25.03.2020 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивачки підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 122, 126 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Лаврова Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2295277 від 25.03.2020 року, винесену поліцейським 2 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лавровим Сергієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко