Рішення № 88846563, 01.04.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/8904/19

Номер провадження 2-а/235/9/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Соколовського Павла Євгеновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказаний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ЕАК № 1846602 від 10.12.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом вантажним автомобілем марки «Volvo FH 12.420» номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух в м. Рубіжне Луганської області, був зупинений працівниками патрульної служби, якими вказано, що позивач не дотримався вимог дорожнього знаку 4.2 з додатковою табличкою 7.5.1 «Вантажним транспортним засобам рух праворуч», поїхав прямо, чим допустив порушення п. 8.4. «г» ПДР України, в зв`язку з чим складено постанову про адміністративне правопорушення та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серійний номер ЕАК № 1846602 від 10.12.2019 року, на думку позивача, є незаконною та такою, що містить обставини, що не відповідають дійсності, тому вона підлягає скасуванню. Проти допущення порушень ПДР ОСОБА_1 заперечує оскільки дорожнього знаку 4.2 на шляху його руху встановлено не було, а інспектором поліції Соколовським П.Є. в свою чергу не надано належних доказів вчинення позивачем інкримінованого правопорушення. Позивач вважає, що за відсутності допустимих доказів, всупереч фактичним обставинам, з порушенням вимог ст. ст. 251, 268, 278 - 280 КУпАП, - інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Позивач також зазначив, що інспектором поліції було допущено порушення процесуальної процедури розгляду справи. Так, посадовою особою відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП не було роз`яснено прав позивачу, як особі, які притягується до адміністративної відповідальності. Також не було забезпечено реалізацію прав, гарантованих ст. 268 КУпАП прав, а саме проігноровано заявлені позивачем клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, про залучення захисника. Відповідач обмежився лише формальним складанням постанови по притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки фактично розгляду справи не було, незважаючи на те, що позивач одразу повідомив, що оспорює факт вчинення правопорушення. За таких обставин, ОСОБА_1 , в порядку ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, - звернувся до суду за захистом оспорюваних прав, при цьому при розгляді адміністративного позову просить врахувати правові висновки Верховного суду, викладені в постанові від 23.10.2019 року по справі № 357/10134/17, та постанові від 30.05.2018 року по справі № 2-а/337/154/2016.

Відповідно до положень ст. ст. 257, 262 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримано.

Відповідачем Управлінням патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на адресу суду направлено копію відеозапису з нагрудних камер патрульних поліцейських щодо обставин скоєння 10.12.2019 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідачем інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Соколовським П.Є. суду адресовано клопотання про розгляд справи в його відсутність, при цьому просить долучити відеоматеріали зйомки, якою зафіксовано скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних доказів, що узгоджується зі ст. 205 КАС України.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ЕАК № 1846602 від 10.12.2019 року за ознаками ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови (копія наявна в матеріалах справи) поліцейським інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Соколовським П.Є. встановлено, що 10 грудня 2019 року о 13:05 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом вантажним автомобілем марки «Volvo FH 12.420» номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух в м. Рубіжне Луганської області на перехресті Східна-дорога на міське сміттєзвалище не дотримався вимог дорожнього знаку 4.2 з додатковою табличкою 7.5.1 «Вантажним транспортним засобам рух праворуч», поїхав прямо, чим допустив порушення п. 8.4. «г» ПДР України, дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності з накладанням стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 6).

Згідно змісту розглядуваної позовної заяви в обґрунтовування вимог неправомірності дій посадових осіб патрульної поліції щодо складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та підстав для скасування ОСОБА_1 зазначає:

- відсутність достатніх належно-допустимих доказів порушення ПДР України, притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення (на шляху руху позивача не було встановленого дорожнього знаку 4.1);

- недотримання процедури складання оскаржуваної постанови (не роз`яснено прав як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, проігноровано заявлені клопотання про отримання правової допомоги).

Такі доводи позивача ОСОБА_1 суд оцінює як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті вони у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за фактом порушення п. 8.4 «г» ПДР України.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Згідно з п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, наказові знаки - показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Відповідно до Правил ДР дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» застосовується для дозволу руху транспортних засобів на найближчому перетині проїзних частин тільки праворуч. Додаткові таблички 7.5.1 - 7.5.8 вказують вид транспортного засобу, на який поширюється дія знака, дія таблички 7.5.1 поширюється на вантажні автомобілі, у тому числі з причепом, із дозволеною максимальною масою понад 3.5 т.

Судом на підтвердження або спростування факту скоєння позивачем порушення п. 8.4 «г» ПДР України перевірено надані сторонами докази.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази суду надають учасники справи.

Як вбачається з позовної заяви, що позивач ОСОБА_1 не заперечує та визнає той факт, що 10 грудня 2019 року о 13:05 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом вантажним автомобілем марки «Volvo FH 12.420» номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух в м. Рубіжне Луганської області, разом з тим порушень ПДР не допускав, зону дорожнього знаку 4.2 взагалі не проїжджав, при цьому вважає, що такий знак невиключно, що міг бути встановлений не на видному місці.

Такі доводи позивача є неспроможними.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису (файл 201912102018170000105) з патрульного відео-реєстратора (диск надано відповідачем) вбачається, що рух транспортного засобу вантажного автомобілю марки «Volvo FH 12.420» зафіксовано з заднього виду, в путі руху водієм не дотримано вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух направо», дія якого поширювалася на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений. Сумніву, що зафіксованим на відео транспортним засобом керував саме позивач ОСОБА_1 у суду не виникає. Так, згідно відтворюваного запису працівниками поліції вжито заходів для зупинки вантажівки та за допомогою гучномовця на патрульній машині вказано на потребу водію автомобілю марки «Volvo FH 12.420» номерний знак НОМЕР_1 прийняти вправо на зупинитися на узбіччі.

Відповідно до п. п. 8.2.1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху.

Будь-які доказів того, що знак 4.2 «Рух праворуч», встановлений на перехрещенні проїзних частин, - не відповідає вищевказаним вимогам суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

За таких обставин, посилання (фактичне припущення) ОСОБА_1 , що дорожній знак 4.2 по путі руху не проїжджав або об`єктивно не міг помітити, - суд розцінює виключно як спробу позивача уникнути адміністративної відповідальності. Факт скоєння позивачем порушення п. 8.4 «г» ПДР України є доведеним. Обґрунтованість винесеної постанови від 10.12.2019 року серійний номер ЕАК № 1846602 підтверджується відеозаписами, здійсненими відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Що стосується посилань ОСОБА_1 на порушення поліцейським інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області процедури винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ЕАК № 1846602 від 10.12.2019 року, - суд вказує наступне.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (стаття 122).

Так, в судовому засіданні переглянуто відеозаписи з нагрудної камери (файли 20191210201335000081.mov, 20191210201335000082.mov, 20191210201335000084.mov, 20191210201335000085.mov, 20191210201335000086.mov, 20191210201335000088.mov, 20191210201335000090.mov, 20191210201335000091.mov), на яких зафіксовано подію оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП, при цьому встановлено, що інспектором патрульної поліції Соколовським П.Є. роз`яснено Прочувайленку В.В. права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поліцейським оголошено суть порушення ПДР, зачитано зміст постанови про накладення адміністративного стягнення. Неправомірної поведінки, вчинення тиску (фізичного, психологічного) посадовою особою інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Соколовським П.Є. допущено не було, не встановлено фактів перевищення поліцейським наділених прав, та вирішення витань, які не входять до його компетенції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Суд зазначає, що відповідач при винесенні 10.12.2019 року постанови серійний номер ЕАК № 1846602 про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення діяв відповідно до вказаних вимог чинного законодавства.

Суд також зазначає про безпідставність посилань позивача ОСОБА_1 в частині порушення гарантованого статтею 268 КУпАП права користуватися при розгляді справи юридичною допомогою. Так, долученими відповідачем Управлінням патрульної поліції в Луганській області відеоматеріалами підтверджується, що позивачу чітко роз`яснено право на захист, при цьому клопотань про відкладення розгляду справи з причини необхідності залучення фахівця, яким буде надано правову допомогу заявлено не було. З відеозапису вбачається, позивач після зупинки транспортного засобу, пояснення причин зупинки та роз`яснення прав здійснив телефонний дзвінок з метою отримання певної допомоги, консультації.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами надано суду належно допустимі, достатні докази правомірності оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суд, оцінивши докази по справі в сукупності відповідно до ст. 90 КАС України, - вважає, що відповідач довів наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, - суд вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні.

При прийнятті такого рішення, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії» зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. З урахуванням вказаного, судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 1 ст. 122, 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ЕАК № 1846602 за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП України, винесену 10.12.2019 року інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в Луганській області Соколовським П.Є. - залишити без змін.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - до Першого апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.

Дата складання повного тексту рішення суду - 01.04.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Управління патрульної поліції в Луганській області Департмаменту патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса відділу поліції: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8;

- відповідач: Інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Соколовський Павло Євгенович, адреса місця роботи: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8

Суддя: