Рішення № 88846141, 13.04.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/8359/19

Номер провадження: 2/225/220/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю

секретаря судового засідання Савченко О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Військово-цивільна адміністрація м. Торецьк Донецької області яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 мають малолітню дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте дитина з батьками не меншає і з 05.09.2018 року до теперішнього часу малолітня ОСОБА_5 , знаходиться в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька. За весь час знаходження дитини в закладі батько дитини, ОСОБА_7 , жодного разу доньку не відвідував. Мати дивини, ОСОБА_8 , з квітня 2019 року також не відвідує дитину, не цікавиться її життям та здоров`ям, не намагається повернути дитину до родини.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не займаються вихованням дочки, не цікавляться її здоров`ям та навчанням, не приділяють уваги, не проводять з дитиною вільний час, не піклуються про фізичний та духовний розвиток ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріально дитину не утримують.

Малолітня ОСОБА_5 неодноразово перебувала на обліку служби у справах дітей, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах.

Профілактичні заходи, які проводилися спеціалістами служби у справах дітей з батьками ОСОБА_5 , позитивних результатів не принесли. Батьки не змінили свого ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, вони свідомо нехтують вихованням, здоров`ям та життям дочки.

На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі ј частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову, з підстав викладених у позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не прибули з невідомих причин, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, шляхом направлення судових повісток.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання не з`явилися в судове засідання без поважних причин, не подали відзив та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд протокольною ухвалою ухвалив провести розгляд справи заочно.

Представником позивача заявлено клопотання про допит у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою суду клопотання, оскільки останні можуть повідомити обставини, що мають значення для вирішення справи.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона працює на посаді директора міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Пояснила, що родина, в якій мешкала ОСОБА_5 перебувала на обліку у Служби з прав дітей, їй надавалась послуга соціального супроводу на шість місяців. Профілактичні роботи з родиною проводились з 2012 року. На шлях виправлення родина не стала, з батьком дитини ОСОБА_7 зустрічалась служба тільки один раз, коли було надано свідоцтво про встановлення батьківства. Мати дитини ОСОБА_8 зловживає алкогольними напоями. Під час перевірки умов проживання родини, ОСОБА_8 не змогла пояснити, чому не відвідує дитину. На теперішній час соціальний супровід не здійснюється, оскільки родина не стає на шлях виправлення. Жодних дій спрямованих на створення для ОСОБА_5 належних умов проживання її матір`ю та батьком не здійснюються. Малолітня ОСОБА_5 перебуває в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька.

Свідок ОСОБА_2 суду показала, що вона працює на посаді директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька. Зазначила, що малолітня ОСОБА_5 з вересня 2018 року і до теперішнього часу перебуває в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька куди поміщена за рішенням Служби у справах дітей, так як за місцем проживання матері ОСОБА_8 відсутні належні умови для проживання дитини та ОСОБА_8 зловживає спиртними напоями. За цей час батько дитини ОСОБА_7 жодного разу дочку не відвідував. Мати дитини, ОСОБА_8 з квітня 2019 року не відвідує дитину. Відповідачі не цікавлять життям дитини, її вихованням, навчанням, не вчиняють дій, щодо повернення дитини в родину. Ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Вислухав учасників судового провадження, дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, заслухавши показання свідків, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_8 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не створюють умов отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, ч.1 ст. 12 ЗУ " Про охорону дитинства " встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від виконання юридичного обов`язку по вихованню своєї дочки, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечують необхідним харчуванням, не спілкуються з дитиною, не створюють умов отримання нею освіти, не цікавиться долею дочки, матеріально не допомагають.

Частина 5 ст. 19 СК України покладає на орган опіки та піклування подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Відповідно до висновку № 20 від 11.11.2019 року Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що малолітня ОСОБА_5 з 05.09.2018 року і до теперішнього часу перебуває в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька. За цей час батько дитини ОСОБА_7 жодного разу дочку не відвідав. Мати дитини, ОСОБА_8 з квітня 2019 року не відвідує дитину, життям та здоров`ям дитини не цікавиться, що підтверджено листом директора Центра соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька. та показаннями свідків допитаних в судовому засіданні.

За місцем проживання відповідач ОСОБА_8 характеризується посередньо, що підтверджується громадською характеристикою, наданою головою вуличного комітету, посвідченою міським головою м. Залізне м. Торецька Донецької області.

Відповідно до акту відвідування родини ОСОБА_8 від 05.09.2018 року ОСОБА_8 має антисанітарні умови в квартирі, продукти харчування відсутні, шкільні приладдя для дитини відсутні.

Відповідно до акту вуличного комітету, посвідченого головою Північної селищної ради надати громадську характеристику стосовно ОСОБА_7 та акт обстеження матеріально-побутових умов не представляється можливим, оскільки ОСОБА_7 за місцем реєстрації не проживає.

Згідно письмових пояснень відповідача, наданих начальнику служби у справах дітей від 31.10.2019 року відповідач ОСОБА_7 повідомлений про те, що буде розглядатись питання щодо позбавлення його батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_5 . Він обізнаний про її місцезнаходження. В своїх поясненнях зазначає, що змінить своє ставлення до дочки та забере її з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька.

Натомість до теперішнього часу відповідач ОСОБА_7 жодного разу не відвідав дитину у в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Торецька, її життям, здоров`ям не цікавиться, матеріально не утримує.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідачі в силу певних поважних причин або інших обставин не можуть здійснювати свої батьківські обов`язки щодо своєї дитини судом не встановлено.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав відповідачів вплине на інтереси дитини, яка не отримує від своїх батьків необхідної уваги та догляду.

Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно з ст. 169 СК України, відповідачі не позбавлені права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

За положеннями ч. 3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до вимог ст. 182, 183, Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Судом встановлено, що відповідачі працездатні, мають змогу виплачувати аліменти на утримання дитини. За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини.

Суд вважає, що слід стягнути з кожного відповідача аліменти на утримання дитини у частковому співвідношенні до їх доходу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.

Проаналізував надані сторонами відповідно ст.81 ЦПК України докази, оцінив їх у сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки, завідомо, навмисно ухиляються від їх виконання у відношенні своєї неповнолітньої дитини. Тому суд, визнає обґрунтованими позовні вимоги ВЦА м. Торецьк про позбавлення відповідачів батьківських прав у відношенні ОСОБА_5 та стягнення з них аліментів на її утримання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 (місце знаходження: АДРЕСА_1 а, код ЄДРПОУ 41552929) до ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання її неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1921, 20 грн. в рівних частинах.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354 (строк на апеляційне оскарження), 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 17.04.2020 року.

Суддя М.М. Скиба