Ухвала суду № 88845295, 13.04.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18727/18

провадження № 2-п/753/120/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Долі М.А.,

представника відповідача - Горбань Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2019 по цивільній справі № 753/18727/18 за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Філії - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, звернення стягнення на предмет іпотеки ,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у цивільній справі №753/18727/18 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі Філії - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, звернення стягнення на предмет іпотеки.

28.02.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення, яка мотивована посиланням на поважність причин неявки в судове засідання та ухвалення судом необґрунтованого рішення. Вказав, що не був належним чином повідомленим про дату судового засідання, оскільки ніяких повідомлень та листів суду з пошти за його адресою проживання та реєстрації не надходило. Доводи щодо неправильності судового рішення обґрунтовані тим, що судом було допущено грубе порушення положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в частині заборони передачі на реалізацію квартири відповідача, оскільки квартира є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов`язань боржника за споживчим кредитом, наданим банком в іноземній валюті. Оскільки заява про перегляд заочного рішення подана після закінчення встановленого строку, відповідач заявив клопотання про його поновлення, посилаючись, що копію вказаного рішення він отримав 07.02.2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та призначене судове засіданні для розгляду заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо поважності причин пропущення встановленого ч.2 ст.284 ЦПК України строку подання заяви про перегляд заочного рішення, що є підставою для його поновлення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подану заяву, просив її задовольнити та скасувати заочне рішення з підстав, вказаних у ній.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду заперечення, в яких заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність підстав для скасування заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 288 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є існування одночасно таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за наявності таких умов, як поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити та зазначення доказів, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

З матеріалів справи вбачається, що судом багаторазово судові повістки про виклик направлялись відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України (а. с. 53, 64, 66, 72, 77, 78, 82, 88, 107), проте повістки та копії процесуальних рішень суду поверталися до суду без вручення їх адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 55, 68, 79, 83).

Відповідно до ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Наведене дає підстави вважати, судом було вжито всіх відповідних заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а отже суд вважає причини неявки відповідача неповажними.

Щодо доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач посилається на порушення положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в частині заборони передачі на реалізацію квартири відповідача, оскільки квартира є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов`язань боржника за споживчим кредитом, наданим банком в іноземній валюті.

Однак суд не вважає дане твердження таким, що має істотне значення для правильного вирішення справи, норми цього Закону не можуть бути підставою для відмови в захисті порушеного права. Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільнення від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно.

Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого статтею 3 цього Закону.

Так, відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На жодні докази, які б спростовували обставини, встановлені судом у рішенні, відповідач не послався і таких доказів не надав.

Оскільки відповідач не послалась на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та недоведено поважність причин його неявки в судове засідання, тому суд вважає відсутніми підстави для перегляду заочного рішення.

Керуючись абз. 2 ч. 6 т. 259, ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2019.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2019 по цивільній справі № 753/18727/18 за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Філії - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Заставенко М.О.