Рішення № 8884368, 22.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10 Справа № 6/62/10

Суддя

За позовом Запорізького міського фонду підтримки підприємництва м. Запоріжжя

ДоФізичної особипідприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя

Про розірвання договору та стягнення 52 192 грн. 53 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Дука Ю.В., дов. № 506 від 14.12.2009 р., Василевська Р.М., дов. № 507

від 14.12.2009 р.

Від відповідача:не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Запорізького міського фонду підтримки підприємництва м. Запоріжжя до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя про розірвання договору та стягнення 52 192 грн. 53 коп., суддя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить розірвати договір про фінансування № 061 від 11.12.2007 р., укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача заборгованість по договору заборгованість по договору про фінансування № 061 від 11.12.2007 р. в сумі 50 000 грн., інфляцію в сумі 458 грн. 37 коп., 3 % річних в сумі 220 грн. 22 коп., пеню в сумі 1 513 грн. 93 коп.

В матеріалах справи знаходиться копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якій вказано місце проживання відповідача: 69068, АДРЕСА_1.

Позовна заява позивачем та ухвала суду про порушення провадження у справі були надіслані відповідачу саме за цією адресою.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 24.02.2010 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6889050.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив, в звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

11.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про фінансування № 061 з додатками та додатковими угодами (далі договір).

Згідно вказаному договору та додаткової угоди № 1/104 від 26.12.2008 р. позивач здійснив фінансування у вигляді фінансової підтримки згідно бізнес-плану відповідача з грудня 2007 р. по травень 2010 р. у сумі 50 000 грн. для придбання компютерної та офісної техніки для організації робочих місць для якісного виконання робіт по наданню послуг ведення бухгалтерського обліку, фінансового обліку, проведення семінарів, тренінгів і консультацій, що підтверджується платіжними дорученнями № 37, 621 від 11.12.2007 р. на суму 50 000 грн.

Згідно графіку повернення коштів, відповідно до додатку № 1 до договору, відповідач зобовязався погасити фінансову підтримку шляхом сплати позивачу рівними частинами грошової суми у розмірі 4 167 грн. щомісяця, починаючи з грудня 2008 р. та по жовтень 2009 р., у листопаді 2009 р. грошову суму в розмірі 4 168 грн.

Додатковою угодою № 1/104 від 26.12.2008 р. до договору було пункт 2.3 договору викладено у наступній редакції: графік повернення коштів визначається додатком № 2, що є невідємною частиною договору.

Згідно графіку повернення коштів, відповідно до додатку № 2 до договору, відповідач зобовязався погасити фінансову підтримку шляхом сплати позивачу рівними частинами грошової суми у розмірі 4 167 грн. щомісяця, починаючи з червня 2009 р. та по квітень 2010 р., у травні 2010 р. грошову суму в розмірі 4 163 грн.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3.1.6 договору позивач має право вимагати дострокового розірвання договору і стягнення суми фінансування у разі недотримання відповідачем умов договору.

Відповідач за весь час з моменту укладення договору та на день розгляду справи не здійснив жодної оплати заборгованості по договору.

Позивач неодноразово звертався до відповідача (на різні адреси 69039, АДРЕСА_2; 69002, АДРЕСА_3; 69068, АДРЕСА_1 з листами “Про повернення заборгованості та дострокове розірвання договору, що підтверджується фіскальними чеками від14.10.2009 р., 26.10.2009 р., 29.01.2010 р. У листах зазначено, що у звязку з невиконанням умов договору з додатками та додатковою угодою позивач повідомляє відповідача про дострокове розірвання договору та стягнення суми фінансування.

Вказані листи повернулися до адреси позивача з відміткою поштового відділення “адресат вибув”, “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вказаний Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р. у даному випадку суд застосовує за аналогією, та вважає, що позивач доклав достатньо зусиль для врегулювання спору.

Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача мало місце істотне порушення умов договору.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору про фінансування № 061 від 11.12.2007 року є обґрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню.

Заборгованість в сумі 50 000 грн. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 50 000 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з липня по грудень 2009 р. в сумі 50 458 грн. 37 коп. та 3 % річних за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 220 грн. 22 коп.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що при порушенні строку повернення фінансової допомоги, позивач має право стягувати з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, нарахованої на суму заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.07.2009 р. по 31.01.2009 р. в сумі 1 513 грн. 93 коп.

Фактично підлягає стягненню з відповідача пеня за період з 01.07.2009 р. по 31.01.2009 р. в сумі 1 504 грн. 83 коп.

В позові, в частині стягнення пені в сумі 9 грн. 10 коп., у позові слід відмовити, у звязку з необґрунтованістю нарахування.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Розірвати, укладений між Запорізьким міським фондом підтримки підприємництва (69037, м.Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд.60-б, код ЄДРПОУ 25742702) та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договір про фінансування № 061 від 11.12.2007 року.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ “Індустріалбанк” м.Запоріжжя, МФО 313849) на користь Запорізького міського фонду підтримки підприємництва (69037, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд.60-б, код ЄДРПОУ 25742702, р/р 35433001003113 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 50 458 грн. 37 коп., 3 % річних в сумі 220 грн. 22 коп., пеню в сумі 1 504 грн. 83 коп., витрати по держмиту в сумі 606 грн. 79 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 235 грн. 95 коп. Надати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано:22.03.2010 р.