Рішення № 8884353, 24.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.10 Справа № 27/62/10

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Ікар плюс”, м. Запоріжжя

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, м. Запоріжжя

про стягнення 34 045 грн. 98 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Ковтун О.Р., дов. № 3/09 від 05.01.2010 р.

Від відповідача: Гнєдкова Л.М., дов. № 4 від 11.01.2010 р.

На підставі статті 85 ГПК України –24 березня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ікар плюс”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, м. Запоріжжя 34 045 грн. 98 коп. заборгованості.

          Ухвалою господарського суду від 24.02.2010 р. порушено провадження у справі № 27/62/10 та призначено судове засідання на 24.03.2010 р.

24.03.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 24.03.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 17.03.2010 р. надіслав на адресу суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та надіслав письмове клопотання про відстрочення виконання судового рішення строком до 01.06.2010 р.

Позивач не заперечив проти розстрочення виконання судового рішення строком до 01.06.2010 р.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № РН-1000042 від 17.12.08 р., № РН-0102524 від 18.12.08 р. ТОВ “Ікар плюс”, м. Запоріжжя поставило ТОВ “Запоріжміст”, м. Запоріжжя товар на загальну суму 55104 грн. 18 коп., у тому числі по накладній № РН-1000042 від 17.12.08 р. на суму 1 131 грн. 72 коп., РН-0102524 від 18.12.08 р. на суму 53972 грн. 00 коп.

Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно з якою позивач передав у власність відповідача товари, а відповідач прийняв їх та зобов'язався їх оплатити, про що свідчить підписані видаткові накладні та доданні до них довіреності відповідача на отримання товару по даним накладним.

Відповідач оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товар був отриманий відповідачем по довіреності № 263 від 17.12.2008р. без будь-яких зауважень по кількості або якості товару.

На оплату поставленого товару відповідачу були виставлені рахунки №№ СФ-0002989 від 17.12.2008р. та СФ-100382 від 17.12.2008р.

Вартість поставленого товару була оплачена відповідачем лише частково в сумі 21058 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1141 від 19.12.2008р.

Несплаченою залишилася вартість поставленого по накладній № 0102524 на суму 32914 грн. 26 коп. по накладній № 1000042 від 17.12.2008р. в сумі 1131 грн. 72 коп.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 34045 грн. 98 коп.

08.12.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 1261 про сплату заборгованості у розмірі 34045 грн. 98 коп.

Дана вимога позивача залишилася без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача перед ТОВ “Ікар плюс” за товар згідно накладних склала 34045 грн. 98 коп.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.09 р., який підписаний та узгоджений обома сторонами на суму 34 568 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідач у письмовому клопотанні просить суд відстрочити виконання рішення суду строком до 01.06.2010 р. В обґрунтування посилається на той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” є підприємством що виконує роботи, які здійснюються за рахунок бюджетних грошових коштів. Заборгованість виникла у зв’язку з тим, що з липня 2008 р. було припинено державне фінансування по оплаті робіт виконаних відповідачем.

Позивач проти відстрочення виконання рішення суду строком до 01.06.2010 р. не заперечив, про що зазначив у клопотанні відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового стану на підприємстві дає згоду на відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 34 045 грн. 98 коп. основного боргу строком до 01.06.2010 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ТОВ “Ікар плюс” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача та відповідача, наявні матеріали справи та у зв’язку з повним визнанням позову відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжміст»(69005 м. Запоріжжя вул. Яценка, 6, ЄДРПОУ 19275455, р/р 2600931013201 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікар плюс»(69600 м. Запоріжжя вул. Базова, 3, ЄДРПОУ 25475796 р/р 26003014206001 в ДФ АТ «Індекс Банк»МФО 307015) 34045 (тридцять чотири тисячі сорок п’ять) грн. 98 коп. заборгованості за товар згідно накладних, 340 (триста сорок) грн. 46 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення суду щодо стягнення основного боргу у сумі 34045 (тридцять чотири тисячі сорок п’ять) грн. 98 коп. до 01.06.2010 року. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 24.03.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя С.С. Дроздова