Постанова № 8884269, 14.04.2010, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 3 – 263/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Ліснецький І.В. розглянув в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 матеріали справи, які надійшли до суду від Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, директор ТОВ “Землемір”, гр-ка України, у здійсненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому положення ст. 268 КУпАП роз'яснено, клопотань не надійшло, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 - директор ТОВ “Землемір”, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 32861624, юридична адреса товариства: смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, вул. К. Маркса, будинок № 6 та здійснює прийом та звільнення працівників у відповідності до діючого законодавства, забезпечує дотримання трудової дисципліни всіма працівниками, накладає дисциплінарні стягнення, затверджує форми та системи оплати праці, затверджує штатний розклад підприємства, розпоряджається коштами та майном підприємства в межах своєї компенсації.

Так, ОСОБА_1 02 квітня 2010 року в приміщенні ТОВ “Землемір” в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, вул. К. Маркса, будинок № 6 допустила порушення трудового законодавства. В порушення ч. 12 ст. 10 Закону України “Про відпустки” приписами якого встановлено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам, в наданих для перевірки документах відсутній облік щорічних відпусток – в особових картках форми П-2 всіх працівників відсутні записи про підстави надання та терміни фактичного знаходження працівників у щорічних відпустках. Починаючи з 01.11.2009 р., штатними розписами товариства встановлювались посадові оклади у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на законодавчому рівні на момент нарахувань для наступних посад: інженер-землевпорядник (ОСОБА_2О.), спеціаліст-землевпорядник (ОСОБА_3О.), спеціаліст (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6В.) що становить порушення ч. 3 ст. 96 та ч. 2 ст. 97 КЗпП України. З 01 жовтня 2009 року у товаристві введено в дію новий штатний розпис, згідно якого знижувались посадові оклади для наступних посад: директор (ОСОБА_1П.) - з 3 500 грн. до 750 грн., інженер-землевпорядник (ОСОБА_2О.) - з 1 700 до 700 грн., головний бухгалтер (ОСОБА_7О.) - з 2 000 грн. до 750 грн., інженер-геодезист (ОСОБА_8В.) - з 1 250 грн. до 700 грн. Нарахування заробітної плати за жовтень 2009 р. вище перерахованим працівникам в розмірі нових (зменшених) посадових окладів підтверджено відомостями нарахування заробітної плати за жовтень 2009 року. В даному випадку порушено вимоги ч.4 ст. 97 КЗпП України. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення, так ОСОБА_9 - звільнений 17.08.2009 р., згідно наказу № 43 від 17.08.2009 р., а остаточний розрахунок проведено 07.10.2009 р., відповідно до видаткових касових документів № 111-121; ОСОБА_4 - звільнена 02.11.2009 р., згідно наказу № 50 від 02.11.2009 р., а остаточний розрахунок проведено 28.01.2010 р., відповідно до видаткових касових документів № 5-12.

ОСОБА_1 вину визнала.

Відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю передбачено ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена повністю та знайшла своє підтвердження в матеріалах справи: протокол про адміністративне правопорушення № 04-34-96/10 від 02 квітня 2010 року /а.с.1-2/, акт перевірки № 04-34-96/10 від 02 квітня 2010 року /а.с. 3-6/.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тому на підставі вище викладеного, з урахуванням скоєного, ступеня вини, особи правопорушника, його сімейного та майнового стану, ст. ст. 34, 35 КУпАП вважаю за доцільне обрати адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу.

Керуючись ст. 41 ч. 1, ст. 284 ч. 1 п. 1 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати гр. ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 /шістсот вісімдесят/ гривень в рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в 10-ти денний строк.

Суддя І.В. Ліснецький