Ухвала суду № 88842078, 14.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/19736/19

Провадження № 1-кс/947/4039/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Гаврасієнко М.В., за участю прокурора Терьохіна С.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Верхоли І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Антощука Є.М., про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2010 та 2016 року народження, офіційно працюючого на посаді директора ТОВ «Майнічі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області Антощука Є.М., про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року.

Прокурор звертається з клопотанням про продовження запобіжного заходу, обгрунтовуючи його тим, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.270 КК України, згідно ст.12

КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння цієї особи, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику передбаченого, п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про зазначене також свідчить те, що підозрюваний є громадянином США.

Головний інженер готелю «Токио-Стар» підозрюваний ОСОБА_2 , співвласник готелю «Токио-Стар» та директор ТОВ «Готель Паравоз» підозрюваний ОСОБА_3 одразу після пожежі та затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою переховування від органів досудового розслідування переткнули державний кордон України та на теперішній час оголошені у розшук. Це, на думку сторони обвинувачення, додатково підтверджує існування ризику щодо можливого переховування ОСОБА_1 у разі його перебування без запобіжного заходу тримання під вартою.

Зазначене у своїй сукупності вказує на не зменшення реальних ризиків, та продовження існування ризиків передбачених п.п.2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні; враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, невідворотність та суворість покарання, може почати переховуватись від органів д/с розслідування або суду з метою уникнення покарання; може підтримувати зв`язок з іншими особами, які причетні до кримінального правопорушення, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено, надавати їм інформацію про хід досудового розслідування, чим буде чинити перешкоди слідству; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про зазначене також свідчить те, що підозрюваний є громадянином США.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.

Підозрюваний заперечував проти клопотання прокурора, надавши суду письмові заперечення та пояснення, аналогічні тим, що викладені в запереченнях. Так, підозрюваний на підставі своїх заперечень просив слідчого суддю повернути клопотання для усунення недоліків, або відмовити в його задоволенні, або альтернативно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час в період з 01 години по 05 годину.

Захисник підозрюваного просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, взявши до уваги доводи сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України.

Так, 18.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей, та загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі, інші тяжкі наслідки.

Прокурором у провадженні 13.03.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.270 КК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.08.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 15.10.2019 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.12.2019 року з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 53 087 760 гривень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.11.2019 року вищевказану ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 року скасовано, підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2019 року, із забороною цілодобово залишати житло, в якому він мешкає.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, в якому він мешкає, строком до 10.02.2020 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.01.2020 року вищевказану ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2019 року скасовано, підозрюваному ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло, в якому він мешкає, в період з 21:00 годин до 06:00 годин наступного дня, строком до 17.02.2020 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, в якому він мешкає, строком до 14.04.2020 року включно.

Крім того, зазначеною ухвалою Київського районного суду м. Одеси на підозрюваного ОСОБА_1 покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх викликом; не відлучатися із населеного пункту, у якому він повинен відбувати домашній арешт, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також зміну засобів зв`язку; носити електронний засіб контролю.

18.03.2020 року підозрюваному ОСОБА_1 і його захисникам та потерпілим повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування, та на теперішній час триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування захисниками та підозрюваним.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 14.04.2020 року, проте вручити підозрюваному обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та в подальшому скерувати їх до суду з розписками про отримання до вказаного строку не надається можливим, оскільки на теперішній час триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ст.283 КПК України «Загальні положення закінчення досудового розслідування», особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, в даному випадку, закінчення досудового розслідування буде момент звернення до суду з обвинувальним актом, та відповідно внесення прокурором відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно вимог ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до положень ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також ч.4 ст.199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При розгляді клопотання, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Так, відповідно до ст.ст.177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності судимостей та інше).

При цьому слідчому судді слід враховувати, що обмеження розгляду клопотання про застосування або продовження строку дії запобіжного заходу лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що передусім національні судові органи повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення (справа «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії»).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри за ч.2 ст.270 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні безпосередньо слідчим суддею.

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, матеріали, долучені до клопотання доводять наявність обгрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_1 за ч.2 ст.270 КК України.

Відповідно до висновку рішення ЄСПЛ по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Крім того, обгрунтованість підозри була перевірена як слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, продовження дії застосованого запобіжного заходу, так і судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження.

Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених прокурором ризиків, слідчий суддя враховує такі обставини.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.199 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатні докази на підтвердження існування такого ризику, як можливе переховування від органів досудового розслідування та суду, який, хоча і зменшився, але не зник.

Разом з тим, враховуючи тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вкотре зазначає, що ризики: можливого знищити, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, тобто ризики, заявлені в клопотанні прокурора, належним чином не доведені стороною обвинувачення.

Так, враховуючі встановлені в судовому засіданні обставини, обгрунтованість підозри та наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає встановленим, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, створює умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину з її правом на працю, яке забезпечить підозрюваному реалізацію його потреби створювати і здобувати джерела існування для себе та своєї сім`ї.

Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування та направлення обвинувального акту до закінчення строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, ризик переховування від суду хочу і зменшився, однак не відпав, у слідчого судді відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, тому клопотання про продовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 на 30 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Антощука Є.М., про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною залишати житло, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21:00 години до 06:00 години наступного дня, строком на 30 днів, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він повинен відбувати домашній арешт, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також зміну засобів зв`язку; носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчого судді щодо продовження строку застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків покласти на відповідний орган Національної поліції України.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 13.05.2020 року, включно.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.