Рішення № 88841302, 07.04.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/286/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України

до Військової частини А 0704

про стягнення 100 720,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Моторно (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А 0704 про стягнення 100 720,00 грн. з яких 100 000,00 грн. страхового відшкодування та 720,00 грн. витрат на аварійного комісара.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ціна позову у справі № 911/286/20 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2020 року відкрито провадження у справі № 911/286/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що водій ОСОБА_1 , з вини якого відбулось ДТП, повинен відшкодувати завдані збитки особисто. Також відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2020 року, надано витребувані судом документи.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якоій останній, посилаючись на ст. ст. 1172 та 1187 Цивільного кодексу України, спростовує зазначені відповідачем у відзиві твердження та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 року в м. Києві за адресою: проспект Голосіївський, 104 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобіля «УАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «RENAULT» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Упраління патрульної поліції в м. Києві (далі - УПП в м. Києві) про ДТП № 3018002352114648 від 27.12.2017 року.

Як вбачається з додатку до вказаної вище довідки про ДТП від 27.12.2017 року - Схеми місця ДТП, складеного інспектором УПП в м. Києві, автомобіль марки «УАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 належить Військовій частині А0704.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.03.2018 року у справі № 752/659/18 провадження № 3/752/1311/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність потерпілого у ДТП автомобіля станом на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО" за полісом № АК/3378207 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також позивач зазначає і про те, що згідно централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), на дату ДТП автомобіль марки «УАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаний факт відповідачем не заперечено і не спростовано.

У зв`язку з чим, 28.12.2017 року власник автомобіля «RENAULT» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2. звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням від 28.12.2017 року про ДТП.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ч. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27.12.2017 року настав страховий випадок, а у МТСБУ виник обов`язок зі сплати страхового відшкодування особі, якій завдано збитки.

Відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п. 40.3. ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

МТСБУ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 180103-1055529 від 30.01.2018 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Масина С.А., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, автомобіля «RENAULT» державний номерний знак НОМЕР_2 складає 115 052,91 грн. включаючи ПДВ.

20.02.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" і МТСБУ було підписано акт надання послуг № 402 на суму 720,00 грн. згідно договору № 2015/0002 від 10.12.2015 року за надані послуги з складання калькуляції вартості відновлювального ремонту RENAULT» державний номерний знак НОМЕР_2 та визначення розміру завданих збитків.

20.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" виставило МТСБУ рахунок на оплату № 402 на суму 720,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 902915 від 21.03.2018 року, МТСБУ перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "СОС СЕРВІС УКРАЇНА" 720,00 грн. оплати за послуги аварійного комісара.

28.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою від 28.03.2018 року про здійснення відшкодування оціненої шкоди, в якій просив здійснити відшкодування шляхом перерахування коштів на належний йому рахунок.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну (ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Як зазначає позивач, враховуючи, що оцінена шкода (вартість відновлювального ремонту) згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків № 180103-1055529 від 30.01.2018 року склала 115 052,91 грн., відшкодуванню підлягає відповідна сума, обмежена страховою сумою чинною на день настання ДТП, зазначена в договорі страхування - полісі № АК/3378207 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - поліс № АК/3378207), що склала 100 000,00 грн.

22.06.2018 року МТСБУ було складено довідку № 1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих на суму 100 000,00 грн.

10.07.2018 року МТСБУ видало наказ № 6652 про виплату ОСОБА_2 100 000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 909978 від 11.07.2018 року МТСБУ перерахувало на рахунок потеріполого ОСОБА_2 100 000,00 грн.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Військова частина А 0704, оскільки винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особа - ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Військовою частиною А 0704.

За умовами ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У зв`язку з чим, позивачем, як особою, яка виплатила страхове відшкодування потерпілому в ДТП, подано позов до відповідача, з яким винна особа в момент ДТП перебувала в службових відносинах, в порядку регресу про стягнення з особи, відповідальної за завдання шкоди, суми фактично виплаченого страхового відшкодування та витрат на послуги аварійного комісара.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що водій ОСОБА_1 , з вини якого відбулось ДТП, повинен відшкодувати завдані збитки особисто.

Також відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2020 року, надано витребувані судом документи, на підставі яких судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був солдатом Військової частини А 0704 (відповідача), а саме 27.12.2017 року в момент скоєння ДТП перебував під час виконання свої службових обов`язків, що підтверджується наданим відповідачем дорожнім листом № 4787 від 27.12.2017 року. Окрім того, відповідачем надано документ, який підтверджує, що власником автомобіля «УАЗ» є відповідач.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній, посилаючись на ст. ст. 1172 та 1187 Цивільного кодексу України, спростовує зазначені відповідачем у відзиві твердження та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Пунктом 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Оскільки, позивачем виплачено страхове відшкодування безпосередньо на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу (потерпілої особи) ОСОБА_2 , то останнє мало бути виплачено в межах ліміту відповідальності за шкоду майну, що становив 100 000,00 грн. згідно полісу № АК/3378207, і зменшене на суму податку на додану вартість, а виплата відшкодування з урахуванням податку на додану вартість є безпідставною.

Відтак, враховуючи, що виплачена та заявлена до стягнення сума відшкодування розрахована в межах ліміту відповідальності потерпілого в ДТП автомобіля, однак з урахуванням податку на додану вартість, що суперечить положенням п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що у випадку якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, то вимога про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. з врахуванням ПДВ підлягає задоволенню частково, за вирахуванням податку на додану вартість, що складає 80 000,00 грн. (100 000,00 грн. (виплачена шкода) - 20% ПДВ).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату послуг аварійного комісара в сумі 720,00 грн., якого було залучено для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, у відповідності з п. 40.3. ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

На підтвердження оплати наданих аварійним комісаром послуг, позивачем надано підписаний акт надання послуг № 402 на суму 720,00 грн., рахунок на оплату № 402 на суму 720,00 грн. та платіжне доручення № 902915 від 21.03.2018 року на суму 720,00 грн.

Враховуючи, що факт понесення позивачем витрат у сумі 720,00 грн. підтверджено належними та допустимими доказами, вказані вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 80 720,00 грн. з яких 80 000,00 грн. страхового відшкодування (100 000,00 грн. (ліміт відповідальності і сума перерахована на рахунок потеріпілого) - 20 000,00 грн. (20% ПДВ) та 720,00 грн. витрат на оплату послуг аварійного комісара. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 684,60 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А0704 про стягнення 100 720,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А0704 (08603, Київська обл., м. Васильків, в/ч А 0704, код ЄДРПОУ 24978457) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський Бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 720 (сімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат на послуги аварійного комісара та 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог Моторно (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А0704 про стягнення 20 000,00 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін