Рішення № 88840907, 21.04.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2020м. ДніпроСправа № 904/1160/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман, Донецька область

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу у розмірі 16145 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення штрафу у розмірі 16145 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1160/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.03.2020 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також, 1303.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та заяву про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

Ухвалою суду від 16.03.2020 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

31.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.04.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач зазначає, що відповідачем за залізничною накладною № 465047753 зі станції Богуславський Придніпровської залізниці було відправлено вагон № 53518759 з вантажем - вугілля кам`яне на станцію Новогродівка Донецької залізниці. На станції Покровськ Донецької залізниці було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні. За результатами перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні. Фактично маса нетто на 1250 кг більша, ніж зазначено у накладній. На підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України відповідачу було розраховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 16145 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірний вагон було прийнято було прийнято до перевезення станцією відправлення лише на підставі його візуального огляду, оскільки визначена у залізничних накладних маса вантажу не була визнана залізницею іншою.

Також, відповідач зазначає, що зважування вагону, який відправлявся за залізничною накладною № 46504775, здійснювалось у відповідності з чинним законодавством, на справній вимірювальній техніці.

Крім того, відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи вказану заяву тим, що будь-яких збитків внаслідок невірного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній позивач не зазнав, а тому такий штраф не має компенсаторний характер.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що залізниця спірний вагон відповідача приймала до перевезення згідно даних, які були внесені відповідачем у накладну № 46504775, відповідно до пункту 28 «Правил приймання вантажів до перевезення».

Також, позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафу.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач наполягає на тому, що станцією відправлення всупереч встановленої у пункті 26 Правил приймання вантажів до перевезення та у пункті 15.26 Правил технічної експлуатації залізниць України заборони прийнято до перевезення та поставлено у поїзд спірні вагони, які за твердженням позивача, завантажені понад їх вантажопідйомність.

Також, відповідач зазначає, що комерційними актами не встановлено факту внесення невірних відомостей до накладної, а встановлено тільки невідповідність між масою вантажу, зазначені у цих накладних та фактичною масою вантажу в натурі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

За накладною № 46504775 зі станції Богуславський Придніпровської залізниці відповідач відправив на адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» станція призначення Новогродівка Донецької залізниці, вагон № 53518759 з вантажем вугілля кам`яне, зазначивши в накладній масу вантажу у вказаному вагоні - 68450 кг (арк. с. 10).

01.09.2019 на проміжній станції Покровськ Донецької залізниці на підставі акту загальної форми № 58176 від 30.08.2019 станції Покровськ здійснено комісійне переважування вагону № 53518759, результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 01.09.2019 і складено акт загальної форми 999 від 01.09.2019 та комерційний акт № 482004/411 від 01.09.2019 (арк. с. 15, 17).

Комерційний акт № 482004/411 від 01.09.2019 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150-титонних статичних вагах станції вагона № 53518759, відправленого за накладною № 46504775, було встановлено розбіжність фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою більше документа на 1250 кг та понад вантажопідйомність вагону 700 кг. Вага нетто за документом 68450 кг, фактично вага нетто склала 69700 кг (арк. с. 8).

Після дозування надлишок вантажу з вагону № 53518759 перевантажено у вагон № 68534551.

Вагон № 53518759 за досильною накладною № 51344463 (арк. с. 11), у графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту № 482004/411 від 01.09.20019, був відправлений на адресу вантажоодержувача та вантаж одержаний представником вантажоодержувача 08.09.2019 о 10:00 год. (арк. с. 12), що підтверджується відповідними відмітками у графах 52 та 53 зазначеної накладної .

Вагон № 68534551 з перевантаженим надлишком вугілля з вагону № 53518759 в кількості 2560 кг був також відправлений за досильною накладною № 51425296 (арк. с. 13) на адресу вантажоодержувача та вантаж одержаний представником вантажоодержувача 11.09.2019 о 09:00 год., що підтверджується відповідними відмітками у графах 52 та 53 зазначеної накладної (арк. с. 14).

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у розмірі 16145 грн.

У позовній заяві позивачем викладено розрахунок штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі -Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення вантажу.

У пункті 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що за виключенням випадків, коли вагони завантажуються залізницею, графа 19 заповнюється відправником.

Із графи 28 "Ким завантажено вантаж у вагон" накладної № 45638087 вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що автоматично свідчить про заповнення графи 19 представником саме відповідача.

З наведеного вбачається, що позивач мав право прийняти до перевезення вантаж шляхом візуального огляду вагону без перевірки маси та кількості вантажу. З цим правом кореспондується обов`язок саме вантажовідправника перевірити масу вантажу. Водночас, позивач не позбавлений права здійснити перевірку правильності кількості та маси вантажу впродовж перевезення. У результаті такої перевірки позивачем було виявлено невідповідність маси вантажу.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Відтак, у разі виявлення невідповідності маси вантажу тій, яка вказана у залізничній накладній, перевізник, тобто позивач складає комерційний акт або акт загальної форми.

Правові підстави для нарахування штрафу та його розмір

Відповідно до пункту 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту.

Пунктом 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 2 Правил складання актів встановлено, що відомості у комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Згідно відомостей, зазначених у залізничній накладній № 46504775, провізна плата вагону № 53518759 становить 3229 грн, відповідно, п`ятикратний розмір провізної плати дорівнює 16145 грн.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу у сумі 16145 грн.

Щодо заперечень відповідача

Відповідач стверджує, що позивач прийняв спірний вагон до перевезення без заперечень, що вказує на відсутність у залізниці претензій щодо маси вантажу. Суд не приймає ці доводи відповідача з огляду на таке.

Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Отже, позивач мав право прийняти до перевезення вантаж шляхом візуального огляду вагону без перевірки маси та кількості вантажу. З цим правом кореспондується обов`язок саме вантажовідправника перевірити масу вантажу. Водночас, позивач не позбавлений права здійснити перевірку правильності кількості та маси вантажу впродовж перевезення.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафу

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи вказану заяву тим, що будь-яких збитків внаслідок невірного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній позивач не зазнав, а тому такий штраф не має компенсаторний характер.

У відповідності до положень статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в контексті коментованої норми обставин.

Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 05.04.2018 у справі № 906/533/17.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 2102 грн.

30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020. Вказаним Законом у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м. Лиман, вул.. Привокзальна, 22; ідентифікаційний код 40150216) штраф у розмірі 16145 грн та 2102 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) і може бути оскаржено протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України та Закону України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Повне рішення складено 21.04.2020

Суддя В.І. Ярошенко