Рішення № 88840840, 21.04.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2020м. ДніпроСправа № 904/1077/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс», м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Агроінтернешнл», смт. Червоногригорівка, Дніпропетровська область

про стягнення 525410, 02 грн

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Агроінтернешнл» про стягнення 525410, 02 грн, з яких: 198603, 44 грн - пеня; 109356 грн - штраф, 167545, 53 грн - 30 % річних, 49905, 05 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 28.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з тим, ухвалою від 28.02.2020 судом для подання відповідачем відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального суду України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР, а саме: 53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Пушкіна, 2 з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 28.02.2020 повернувся з поштовою відміткою «за закінченням строку зберігання».

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 12/04-3 від 12.04.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 525-526, 530, 625-626, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір Агроінтернешнл» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 12/04-3 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, останній визначає умови купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних) (пункт 2.1 договору).

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору, яким вони погодили поставку гібриду соняшника НС Сумо 2017 кількістю 110 міш. Загальною вартістю 293150 грн без ПДВ та Фульвогумін, р. добриво кількістю 1000 літрів загальною вартістю 162500 грн без ПДВ. Всього товару на суму 546780 грн з ПДВ (арк. с. 13).

Позивач виставив відповідачу на оплату вартості вказаного товару рахунок № 206 від 12.04.2018 на суму 546780 грн (арк. с. 14).

Згідно з пунктом 3.2 договору, товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

05.05.2018 позивач поставив відповідачу зазначений вище товар на загальну суму 546780 грн, що підтверджується видатковою накладною № 154 від 05.05.2018 підписаною обома сторонами (арк. с. 15).

Відповідно до пункту 5.1 договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього договору із врахуванням положень пункту 2.4 та розділу 5 даного договору.

Сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 546780 грн оплачується покупцем в строк до 01.08.2018 (пункт 5.5 договору).

Відповідач здійснив оплату поставленого позивачем товару у повному обсязі, але із порушенням строку, встановленого пунктом 5.5 договору, а саме відповідачем було сплачено товар частинами:

- 01.08.2019 сплачено 112000 грн;

- 09.08.2019 сплачено 59000 грн;

- 12.08.2019 сплачено 200000 грн;

- 13.08.2019 сплачено 138000 грн;

- 15.08.2019 сплачено 37780 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок (арк. с. 16-20).

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплат вартості поставленого товару, позивач, відповідно до пунктів 8.2, 8.4, 8.6 договору, нарахував до стягнення з відповідача пеню, штраф, 30% річних та інфляційні втрати.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу (поставки) товару.

Щодо пені та штрафу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, відповідачем було сплачено за поставлений позивачем товар із прострочення строку, встановленого умовами договору.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 договору, за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 8.4 договору, покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню у розмірі 198603, 44 грн за період з 02.08.2018 по 13.08.2019 та штраф у розмірі 109356 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд встановив, що вони є вірними, а тому вимоги про стягнення пені у розмірі 198603, 44 грн та штрафу в розмірі 109356 грн такими, що підлягають задоволенню.

Щодо 30% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.6 договору, у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець, відповідно до пункту 2 статті 625 ЦК України, сплачує на користь продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 167545, 53 грн за період з 02.08.2018 по 13.08.2019 та інфляційних втрат у розмірі 49905, 05 грн за період серпень 2018 - липень 2019.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що вони є вірними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 30% річних у розмірі 167545, 53 грн та інфляційних втрат у сумі 49905, 05 грн підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 7881, 15 грн.

30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020. Вказаним Законом у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Керуючись статями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Агроінтернешнл» (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Пушкіна, 2; ідентифікаційний код 39634402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 2, офіс 706; ідентифікаційний код 40884934) 198603, 44 грн пені, 109356 грн штрафу, 167545, 53 грн 30% річних, 497881, 15 грн інфляційних втрат та 7881, 15 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) і може бути оскаржено протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України та Закону України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Повне рішення складено 21.04.2020

Суддя В.І. Ярошенко