Ухвала суду № 88838157, 21.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2911/20

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 квітня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії протиправними та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення виконавчого збору від 27.03.2020 року ВП №61509742 в розмірі 18892,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суддею встановлено, що в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти - відповідачів.

Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суддею встановлено, що в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Суддею встановлено, що позивачем до позовної заяви додані письмові докази, копії яких не засвідчені у повному обсязі, а саме: не засвідчені копія постанови про стягнення виконавчого збору ВП №61509742 від 27.03.2020 року (2 арк.) та копія супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 27.03.2020 №7411 (1 арк.).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, яка подана суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2102 гривні.

Позовна заява містить позовну вимогу майнового характеру, а саме: про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення виконавчого збору від 27.03.2020 року ВП №61509742 в розмірі 18892,00 грн.

Таким чином, сума позовних вимог майнового характеру (ціна позову) згідно вказаної постанови становить 18892,00 грн., за які позивач має сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддею встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. за заявлену ним позовну вимогу майнового характеру.

Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується.

Також посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №565/256/15-ц та постанову Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі № 2-3280/1.

З приводу цього суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина друга статті 3 цього ж Закону визначає перелік заяв та інших процесуальних документів, що не є об`єктами справляння судового збору, і серед таких відсутня, зокрема, скарга на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця як така, за подання якої не сплачується судовий збір.

При цьому, позивач звернувся до суду саме з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанови, відтак, зважаючи на приписи частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» та ту обставину, що Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» № 2147-VІІ від 03.10.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017 року та скасовано пільги по сплаті судового збору для органів Пенсійного фонду України, вищезазначені доводи позивача є необґрунтованими.

Суддя також вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №565/256/15-ц, оскільки у зазначеній постанові Верховний Суд зробив висновок, що «не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби». Аналогічна позиція міститься й у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 2-3280/1, на яку посилається позивач у позовній заяві.

Однак, суддя зазначає, що у даній адміністративній справі позивач звернувся до суду саме із позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанови, яка відповідно до вимог частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» є об`єктом справляння судового збору, а не зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. За таких обставин посилання позивача на вищевказані постанови Верховного Суду суддею до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанови залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання позовної заяви разом з доказами надіслання такої рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти - відповідачів, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, належним чином засвідчених копій постанови про стягнення виконавчого збору ВП №61509742 від 27.03.2020 року (2 арк.) та супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 27.03.2020 №7411 (1 арк.), а також оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі який становить 2102,00 грн.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.