Рішення № 88838097, 21.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1101/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якому позивач просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та скасувати відповідне рішення відповідача від 12 лютого 2020 року; зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 11.11.1987 по 01.12.1989 у якості електромонтера-лінійника Попаснянської виконробської дільниці Електромонтажного поїзду № 726, з 05.12.1989 по 19.10.2005 у якості електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі Попаснянської дистанції електропостачання, з 20.10.2005 по 14.06.2009 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Прорабської дільниці Попаснянської дистанції електропостачання, з 15.06.2009 по 13.01.2014 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Попаснянської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», з 14.01.2014 по 13.01.2020 в якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Краснолиманської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця, Структурного підрозділу «Краснолиманська дистанція електропостачання» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця»; зобов`язати відповідача, починаючи з 13 січня 2020 року призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення йому пенсії на пільгових умовах, а тому звернувся із відповідною заявою про призначення пенсії до відповідача. Однак, УПФУ в Попаснянському районі відмовило позивачу у задоволенні його заяви, оскільки відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 11.11.1987 по теперішній час.

Своє рішення відповідач обґрунтовує тим, що періоди роботи позивача з 11.11.1987 по 01.12.1989 у якості електромонтера-лінійника Попаснянської виконробської дільниці Електромонтажного поїзду № 726, з 05.12.1989 по 19.10.2005 у якості електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі Попаснянської дистанції електропостачання, з 20.10.2005 по 14.06.2009 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Прорабської дільниці Попаснянської дистанції електропостачання, з 15.06.2009 по 13.01.2014 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Попаснянської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», з 14.01.2014 і до теперішнього часу в якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Краснолиманської дистанції електропостачання РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» відповідачем не були зараховані до пільгового стажу позивача за списком № 2 у зв`язку з тим, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах і позивачем не були надані належним чином оформлені уточнюючі довідки.

Окрім того, відповідачем було зазначено, що в списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 професія електромонтера - лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня.

Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування до його пільгового стажу вищезазначених періодів роботи протиправними з таких підстав.

Список № 2 «Виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, шо був чинним до 01.01.1992, містить в собі розділ XXIX «Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций» (мовою оригіналу), пунктом а) якого передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають робітники, які працюють на посадах - мовою оригіналу - Монтеры и электромонтеры-линейщики по монтажу воздушных линий высокого напряжения и контактной сети (мовою оригіналу). Тому твердження відповідача про те, що посада електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня в списку № 2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, не є дійсним.

Записами в трудових книжках позивача № 8 від 15.08.1994, № 9 від 27.12.1999 та № 10 від 17.01.2003 підтверджено проведення атестації робочого місця за посадою електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі. Також позивачем було подано до УПФУ в Попаснянському районі довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана Структурним підрозділом «Попаснянська дистанція електропостачання» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», де частково підтверджено періоди роботи позивача з 15.08.1994 по 17.01.2003 на посаді електромонтера - лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі. Довідками СП «Попаснянська дистанція електропостачання» РФ «Донецька залізниця» № 56 від 10.02.2020 Структурного підрозділу «Станція Попасна» РФ «Донецька залізниця» № 803 від 07.10.2019 зазначено, що даних по проведенню атестації робочих місць за період з 10.11.1987 по 17.01.2003 по підприємству не збереглося.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Позивач вважає, що станом на день його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії він мав більше 12 років 6 місяців пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а тому мав право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

08.04.2020 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 25-27), в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 10.02.2020 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.10.1984 ОСОБА_1 працював з 05.12.1989 по 30.11.2015 в Попаснянській дистанції електропостачання Донецької залізниці, а з 01.12.2015 в Краснолиманській Дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця» в якості електромонтера - лінійника з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі.

В списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, професія. електромонтера- лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня. Але записи трудової книжки не містять повної інформації про пільговий характер робіт на зазначених підприємствах.

До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідку № 40 від 12.02.2020, видану структурним підрозділом «Попаснянська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька Залізниця», в якій повідомлено, що структурний підрозділ «Попаснянська дистанція електропостачання» не має можливості надати довідку про підтвердження пільгової роботи ОСОБА_1 за період з 11.11.1987 по 01.12.2015 у зв`язку з відсутністю в повному обсязі всіх архівних даних на підприємстві.

Також відсутня довідка, що підтверджує пільговий характер роботи за період з 01.12.2015 по 10.02.2020.

Саме через відсутність довідок, що уточнюють пільговий характер роботи, період трудової діяльності з 11.11.1987 по 01.12.1989 не зарахований до пільгового стажу, а період з 05.12.1989 по 31.12.2019 зарахований до страхового стажу та не зарахований до пільгового стажу за Списком №2.

Також до страхового стажу позивача Управлінням не зараховані такі періоди:

період роботи за 1981 рік в колгоспі ім. Калініна - через відсутність печатки в графах 12-13;

період проходження військової служби з 01.11.1981 по 26.12.1983 - через розбіжність дати народження, зазначеній в військовому квитку, з паспортними даними, а саме: у військовому квитку дата народження зазначена 19.06.1963, а згідно паспортних даних дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3;

період роботи з 09.04.1984 по 09.09.1985 - через те, що в графі 4 запису № 1 про прийняття на роботу дата наказу зазначена 04.06.1984, а дата прийому на роботу 09.04.1984, що не дає можливості визначити дату прийому на роботу (розбіжність 2 місяці);

період роботи з 12.09.1985 по 30.10.1987 - через некоректний запис дати наказу про звільнення в запису № 4 графа 4 (неможливо встановити рік наказу про звільнення), що є грубим порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, та в зв`язку з відсутністю довідок, які підтверджують ці періоди роботи.

Тому 12.02.2020 відповідачем було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 ч 2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 10 років.

Також відповідач послався на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій, оскільки вважає своє рішення цілком правомірним.

Щодо зобов`язання Управління зарахувати до пільгового стажу роботи спірних періодів роботи та призначити позивачу пенсію відповідач зазначив, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 7).

Трудова книжка НОМЕР_10, видана на ім`я ОСОБА_1 25.10.1984, містить такі записи щодо спірних періодів роботи позивача:

№ 5 - 11.11.1987 прийнято на роботу до Попаснянської виконробської дільниці № 6 Електромонтажного поїзду № 726 електромонтером-лінійником;

№ 6 - 01.12.1989 звільнено за переводом в Попаснянську дистанцію електропостачання;

№ 7 - 05.12.1989 прийнято на роботу в Попаснянську дистанцію електропостачання електромонтером-лінійником з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі четвертого розряду;

№ 8 - 15.08.1994 проведено атестацію робочих місць, чим було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення списком № 2;

№ 9 - 27.12.1999 проведено переатестацію робочих місць, чим було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

№ 10 - 17.01.2003 проведено атестацію робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

№ 11 - 20.10.2005 переведено електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі 4 розряду у Прорабську дільницю;

№ 12 - 01.12.2005 переведено електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі 5 розряду у прорабську дільницю;

№ 13 - 12.05.2008 переведено електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі 6 розряду у прорабську дільницю;

№ 14 - 15.06.2009 Попаснянська дистанція електропостачання Донецької залізниці перейменована в Попаснянську дистанцію електропостачання Державне підприємство «Донецька залізниця»;

№ 15 - 14.01.2014 виробничий персонал реорганізованої Попаснянської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця» перепідпорядковано до Луганської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця»;

№ 16 - 30.12.2015 перепідпорядкований до Краснолиманської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця»;

№ 17 - 01.12.2015 Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізоване шляхом злиття у публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» та утворено філію «Донецька залізниця»;

№ 18 - 01.12.2015 Краснолиманська дистанція електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано у структурний підрозділ Краснолиманська дистанція електропостачання регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (арк. спр. 8-9).

10.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 32 зв.), надавши до заяви довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_4 , трудову книжку № НОМЕР_5 , НОМЕР_11 , військовий квиток НОМЕР_8 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_9 , довідку із СВОП про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення від 10.02.2020, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 56, що підтверджується розпискою-повідомленням до заяви від 10.02.2020 № 492 (арк. спр. 33).

12.02.2020 УПФУ в Попаснянському районі прийнято рішення б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 ч 2. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 10 років. В обґрунтування оскарженого рішення відповідач послався на те, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.10.1984 ОСОБА_1 працював з 05.12.1989 по 30.11.2015 в Попаснянській дистанції елестропостачання Донецької залізниці, з 01.12.2015 в Краснолиманській дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця» в якості електромонтера - лінійника з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі. Професія електромонтера - лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі вперше введена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, та зазначена в усіх подальших списках, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 11.03 1994 № 162, постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів від 24.06.2016 № 461. В списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, професія електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня. Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах. До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідку № 40 від 12.02.2020, видану структурним підрозділом «Попаснянська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька Залізниця», в якій повідомлено, що структурний підрозділ «Попаснянська дистанція електропостачання» не має можливості надати довідку про підтвердження пільгової роботи ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в повному обсязі всіх архівних даних на підприємстві за період з 11.11.1987 по 01.12.2015. Відсутня довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи з 01.12.2015 по 10.02.2020. Період роботи з 05.12.1989 по 31.12.2019 зарахований до страхового стажу та не зарахований до пільгового стажу за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю пільгових довідок. Період роботи за 1981 рік в колгоспі ім. Калиніна не зараховано до страхового стажу згідно записів трудової книжки через відсутність в графах 12-13 печатки. До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 надав військовий квиток НОМЕР_8 від 01.11.1981, в якому дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_2 , а згідно даних паспорту НОМЕР_4 дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3, тому зарахувати до страхового стажу періоди проходження служби згідно військового квитка не можливо у зв`язку з розбіжністю дати народження зазначеній в військовому квитку з паспортними даними. До страхового не зараховано періоди роботи з 09.04.1984 по 09.09.1985 через те, що в графі 4 запису № 1 про прийняття на роботу дата наказу зазначена 04.06.1984, а дата прийому на роботу 09.04.1984, що не дає можливості визначити дату прийому на роботу (розбіжність 2 місяці), з 12.09.1985 по 30.10.1987 - через некоректний запис дати наказу про звільнення в запису № 4 графа 4 (неможливо встановити рік наказу про звільнення), що є грубим порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, та в зв`язку з відсутністю довідок підтверджуючих ці періоди роботи (арк. спр. 10-11).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи позивача з 05.12.1989 по 31.12.2019 електромонтером-лінійником з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду роботи відповідач посилається на те, що в списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, професія електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня; записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах; відсутня довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи з 01.12.2015 по 10.02.2020.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 05.12.1989 по 31.12.2019 ОСОБА_1 працював в Попаснянській дистанції електропостачання Донецької залізниці, в Попаснянській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця», в Луганській дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», в Краснолиманській дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», в структурному підрозділі Краснолиманська дистанція електропостачання регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на таких посадах: електромонтер-лінійник з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі, електромонтер з ремонту повітряних ліній електропередачі.

Записи щодо спірного періоду у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що в списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, професія електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі відсутня, оскільки судом встановлено, що Списками № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, була передбачена посада, яку обіймав позивач, а саме: «Монтеры и электромонтеры-линейщики по монтажу воздушных линий высокого напряжения и контактной сети» вказана в п. «а» розділу XXIX «Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций» (арк. спр. 47-48).

Щодо доводів відповідача про те, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та відсутні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи з 01.12.2015 по 10.02.2020, суд зазначає таке.

По-перше, відповідачем ані в оскарженому рішенні, ані у відзиві на позов взагалі не зазначено, якої саме інформації про роботу на пільгових умовах не містять записи трудової книжки позивача.

По-друге, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 11.11.1987 по день звернення до відповідача за призначенням пенсії ОСОБА_1 працював в Попаснянській виконробській дільниці № 6 Електромонтажного поїзду № 726, в Попаснянській дистанції електропостачання Донецької залізниці, в Попаснянській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця», в Луганській дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», в Краснолиманській дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», в структурному підрозділі Краснолиманська дистанція електропостачання регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на таких посадах: електромонтер-лінійник, електромонтер-лінійник з монтажу ліній високої напруги і контактної мережі, електромонтер з ремонту повітряних ліній електропередачі.

Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працював у спірний період, були передбачені Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, та Списком №2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Таким чином, судом установлено, що в спірний період ОСОБА_1 працював на вищевказаних підприємствах на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

Також суд вважає додатково зазначити таке.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами правці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно). Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.

Як встановлено судом, в трудовій книжці ОСОБА_1 наявні такі записи про результати атестації робочого місця за умовами праці:

15.08.1994 проведено атестацію робочих місць, чим було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення списком № 2;

27.12.1999 проведено переатестацію робочих місць, чим було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

17.01.2003 проведено атестацію робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено проведення атестації робочих місць ОСОБА_1 по 17.01.2008. Відомості про проведення атестації робочих місць ОСОБА_1 після 18.01.2008 матеріали справи не містять.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Проте, Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи позивача з 05.12.1989 по 31.12.2019 повинні бути враховані до пільгового стажу позивача.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу періодів роботи позивача за 1981 рік в колгоспі ім. Калиніна, з 09.04.1984 по 09.09.1985, з 12.09.1985 по 30.10.1987 та періодів проходження військової служби, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктами 4, 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

В позовній заяві позивачем заявлено вимоги і викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, лише щодо періодів роботи, які не зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача.

Відтак, доводам відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 за 1981 рік в колгоспі ім. Калиніна, з 09.04.1984 по 09.09.1985, з 12.09.1985 по 30.10.1987 та періодів проходження військової служби суд оцінку не дає, оскільки позивачем не заявляються позовні вимоги щодо вказаних періодів роботи (служби).

З огляду на вищевикладене оскаржене рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 12.02.2020 б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.02.2020 б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 11.11.1987 по 01.12.1989 у якості електромонтера-лінійника Попаснянської виконробської дільниці Електромонтажного поїзду № 726, з 05.12.1989 по 19.10.2005 у якості електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі Попаснянської дистанції електропостачання, з 20.10.2005 по 14.06.2009 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Прорабської дільниці Попаснянської дистанції електропостачання, з 15.06.2009 по 13.01.2014 у якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Попаснянської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця», з 14.01.2014 по 13.01.2020 в якості електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі Краснолиманської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця, Структурного підрозділу «Краснолиманська дистанція електропостачання» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця»; зобов`язання відповідача, починаючи з 13 січня 2020 року призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2020 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи з 11.11.1987 по 01.12.1989 в Попаснянській виконробській дільниці № 6 Електромонтажного поїзду № 726, з 05.12.1989 по 19.10.2005 в Попаснянській дистанції електропостачання, з 20.10.2005 по 14.06.2009 в прорабській дільниці Попаснянської дистанції електропостачання, з 15.06.2009 по 13.01.2014 в Попаснянській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця», з 14.01.2014 по 29.12.2015 в Луганській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця, з 30.12.2015 по 10.02.2020 в структурному підрозділі «Краснолиманська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що "..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах".

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 6).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме - в сумі 560,53 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792608, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 12 лютого 2020 року б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи в Попаснянській виконробській дільниці № 6 Електромонтажного поїзду № 726 з 11.11.1987 по 01.12.1989, в Попаснянській дистанції електропостачання з 05.12.1989 по 19.10.2005, в прорабській дільниці Попаснянської дистанції електропостачання з 20.10.2005 по 14.06.2009, в Попаснянській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» з 15.06.2009 по 13.01.2014, в Луганській дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця з 14.01.2014 по 29.12.2015, в структурному підрозділі «Краснолиманська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 30.12.2015 по 10.02.2020, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 560,53 грн (п`ятсот шістдесят грн 53 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.О. Свергун