Рішення № 88837822, 15.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/645/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

представників

позивача не прибула,

відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 11 лютого 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Луганській області від 29.11.2019 № 0065261-5106-1219 про сплату податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 25599,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 07.12.2019 отримано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 0065261-5106-1219 про сплату податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 25599,03 грн.

На підставі підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок суми податку на нерухоме майно та надав документи на підтвердження необґрунтованого застосування приписів підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 та пункту «ґ» підпункту 266 7 1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

Листом від 03.02.2020 № П-1186/14/12-32-51-11 відповідач, пославшись на відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та свідоцтві на право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 серії НОМЕР_2, відмовив у здійсненні перерахунку суми податкового зобов`язання.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем без з`ясування та врахування істотних обставин, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свої порушених прав.

Так, рішенням виконавчого комітету Варварівської сільської ради від 20.01.1993 № 5 надано дозвіл на будівництво житлового будинку з надвірними прибудовами на відведеній в 1991 році земельній ділянці, площею 0,23 га, (спареного) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На підставі цього рішення Кремінським бюро технічної інвентаризації складено акт про виділення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. Зазначений акт затверджено архітектором Кремінського району Ворошиловградської області 10.02.1993.

Кремінським районним бюро технічної інвентаризації складено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, а саме на житлову будівлю АДРЕСА_1 . Експлікація земельної ділянки, яка знаходиться у складі технічного паспорту, містить перелік найменування будівель, які розташовані за вказаною адресою, зокрема житловий будинок (літери А а а1). Експлікація внутрішніх площ до плану житлового будинку містить відомості про частини його приміщень: веранда, гараж, коридори, вхід в підвал, житлові кімнати, кухня, службові приміщення, котельня, сходова клітина, тощо. Вказані будівельно-технічні характеристики свідчать, що належний позивачу житловий будинок не є ізольованим помешканням у житловому будинку, призначеним та придатним для постійного у ньому проживанні, а тому не може бути визначений як квартира.

Рішенням виконавчого комітету Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 19 квітня 2004 року № 27 затверджено акт державної комісії по прийому в експлуатацію індивідуального житлового будинку, розміщеного в АДРЕСА_1 ; визнано право власності на цей індивідуальний житловий будинок за ОСОБА_1 . Вищенаведене свідчить, що згідно з єдиним правовстановлюючим документом за позивачем визнано право власності на індивідуальний житловий будинок.

Однак під час реєстрації індивідуального житлового будинку допущено помилку і домоволодіння помилково зареєстровано як квартиру. Проте, така технічна помилка не вливала жодним чином на права та обов`язки позивача як власника житла до грудня 2019 року.

На підставі рішення Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 13 липня 2017 року № 24/3 з 01.01.2018 встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, зокрема за 1 кв. метр об`єкта житлової нерухомості у розмірі 0,05 % розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року, який за Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року складає 3723 грн. Отже, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб становить за 1 кв. метр об`єкта житлової нерухомості - 1,86 грн. Таким чином розрахунок податку на належне позивачу на праві власності у 2018 році нерухоме майно повинен бути здійснений саме із вищевказаної ставки із застосуванням пільг, встановлених підпунктом 266.4.1 статті 266 Податкового кодексу України. Підстави для застосування підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України у відповідача відсутні.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 46-47).

Позивачем 24 лютого 2020 року подано позовну заяву, приведену у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 52-60).

Ухвалою від 02 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (арк. спр. 65-66).

Від представника ГУ ДПС у Луганській області 24 березня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 71-72).

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Рішенням Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 13 липня 2017 року № 24/3 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2018 р.» прийняті ставки податку для об`єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, за 1 квадратний метр бази оподаткування для житлової та нежитлової нерухомості за 2018 рік складають - 1,86 грн (0,05 відсотка від мінімальної зарплати 3723,00 грн.).

Враховуючи вищезазначене та відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2019, позивач має у власності нерухоме майно, а саме, квартиру загальною площею 321,8 кв. метр, за адресою: АДРЕСА_2 , та є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в розмірі 25599,03 грн (25000 грн + (3723 грн х 0,05 % х 321,8 грн). На підставі вищезазначеного ГУ ДПС у Луганській області сформовано та вручено (особисто) оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2019 за № 0065261-5106-1219 на суму 25599,03 грн.

З огляду на що, вважає сформоване ГУ ДПС у Луганській області податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

Представник позивача у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду письмові пояснення, в яких заявила клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (арк. спр. 106, 107, 108-109).

Представник відповідача у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності (арк. спр. 116).

Керуючись положеннями частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ГУДПС у Луганській області податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2019 за № 0065261-5106-1219 визначило позивачу суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у розмірі 25599,03 грн (арк. спр. 10, 74).

Позивач листом від 20 січня 2020 року звернувся до ГУ ДПС у Луганській області для проведення звірки даних щодо об`єкту житлової нерухомості та перерахунку суми податку на нерухоме майно. Разом з листом позивачем подано копію свідоцтва про право власності від 20.04.2004 серії НОМЕР_2, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, копію технічного паспорту на житлову будівлю № 43/2 (арк. спр. 11).

Листом від 03.02.2020 № П-1186/14/12-32-51-11 відповідач, пославшись на відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та свідоцтві на право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 серії НОМЕР_2, відповідно до яких позивачу належить квартира, житлова з будівлями і спорудами, загальною площею 321,8 кв. метра, за адресою: АДРЕСА_1 , відмовив у здійсненні перерахунку суми податкового зобов`язання (арк. спр. 12-13).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 20 січня 1993 року № 5 надано дозвіл на будівництво житлового будинку з надвірними прибудовами на відведеній в 1991 році земельній ділянці, площею 0,23 га, (спареного) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк. спр. 14).

На підставі вказаного рішення Кремінським технічним бюро складено акт про виділення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, який 10 лютого 1993 затверджено архітектором Кремінського району Ворошиловградської області (арк. спр. 15).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складеним 23 січня 1995 року Комунальним підприємством «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_1 належить двоповерховий житловий будинок з будівлями і спорудами, загальною площею 321,8 кв. метра (арк. спр. 18-21).

Рішенням виконавчого комітету Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 19 квітня 2004 року № 27 затверджено акт державної комісії по прийому в експлуатацію індивідуального житлового будинку, розміщеного в АДРЕСА_1 ; визнано право власності на індивідуальний житловий будинок, розміщений в с. Варварівка по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (арк. спр. 22).

На підставі рішення виконавчого комітету Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 19 квітня 2004 року № 27 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 серії НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, житлова з будівлями і спорудами, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 321,8 кв. метра, житлова площа 94,4 кв. метра (арк. спр. 23, 73).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, житлова з будівлями і спорудами, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 321,8 кв. метра, житлова площа 94,4 кв. метра (арк. спр. 24, 75-76).

Пунктом 1 рішення Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 13 липня 2017 року № 24/3 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2018» встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб за 1 кв. метр об`єкта житлової нерухомості у розмірі 0,05 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (арк. спр. 31).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (підпункт «а» підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1);

квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (підпункт «в» підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано питання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт 266.1.1 пункту 266.1, підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (підпункт 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктами «в», «г», «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України регламентовано, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 3723 гривні.

Як вже вище вказано, у спірному періоді ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлені рішенням Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 13 липня 2017 року № 24/3, зокрема ставка податку для фізичних осіб за 1 кв. метр об`єкта житлової нерухомості складає 0,05 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2018 року - 3723,00 грн, ставка податку для фізичних осіб за 1 кв. метр об`єкта житлової нерухомості складає 1,86 грн.

Саме з цієї ставки податку виходив контролюючий орган розрахувавши позивачу податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Однак, з вищеописаних доказів судом встановлено, що у приватній власності позивача перебуває індивідуальний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 321,8 кв. метра, а не квартира, як зазначає відповідач.

Так, правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення за позивачем права власності на нерухоме майно, на підставі якого державним реєстратором видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 серії НОМЕР_2, є рішення виконавчого комітету Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 19 квітня 2004 року № 27, згідно з яким за позивачем визнано право власності на індивідуальний житловий будинок, розміщений в АДРЕСА_1 .

При цьому, державним реєстратором у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 20.04.2004 серії НОМЕР_2 всупереч рішення Варварівської сільської ради Кремінського району Луганської області зазначено тип об`єкта - квартира, житлова з будівлями і спорудами.

Така помилка призвела до внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно помилкових відомостей про тип об`єкта нерухомого майна - квартира, житлова з будівлями і спорудами, замість - індивідуальний житловий будинок (житловий будинок садибного типу).

Однак, на думку суду, неправильне зазначення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно типу майна не змінює тієї обставини, що у приватній власності позивача знаходиться саме житловий будинок садибного типу.

Обставина, що у приватній власності позивача знаходиться саме індивідуальний житловий будинок, підтверджується також технічним паспортом на цей будинок, складеним 23 січня 1995 року Комунальним підприємством «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», а також сукупністю інших вищеописаних письмових доказів.

У свою чергу, визначення неправильного типу об`єкта нерухомого майна призвело до безпідставного незастосування відповідачем пільги, встановленої підпунктом 266.4.1 статті 266 Податкового кодексу України, - зменшення бази оподаткування на 120 кв. метрів, та збільшення розрахованої суми податку на 25000,00 грн згідно з підпунктом «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік, який має сплатити позивач, складає 375,34 грн (1,86 грн х (321,8 кв. метра - 120 кв. метрів) = 375,34 грн).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2019 року № 0065261-5106-1219 є правомірним в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в сумі 375,34 грн, в іншій частині, що перевищує розмір податкового зобов`язання, розрахованого із дотриманням приписів Податкового кодексу України, - 25223,69 грн - податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Твердження позивача, що вказаний житловий будинок перебуває у спільній сумісній власності подружжя, а саме ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 , з якою позивач перебуває у шлюбі з 15.09.1973, що також, на думку позивача, впливає на розмір податкового зобов`язання, оскільки сума податку має розраховуватися з частки, що належить кожному з подружжя, а не з розміру усієї площі вказаного будинку, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Згідно з положеннями підпункту «б» підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Всі документи, якими встановлено та оформлено право власності на нерухоме майно містять інформацію, що житловий будинок повністю належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Інформація, що вказаний будинок є спільною сумісною власністю подружжя, у правовстановлюючих документах та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

З огляду на юрисдикцію адміністративного суду, визначену частиною першою статті 19 КАС України, адміністративний суд не повноважений вирішувати приватно-правові спори, у тому числі й щодо встановлення права власності особи (осіб) на майно, здійснювати розподіл такого майна.

Такі справи вирішуються в порядку цивільного судочинства.

У свою чергу, позивачем суду не надано рішення суду у цивільній справі, яким встановлено право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 321,8 кв. метра, а також його поділ в натурі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач за подання до суду даного позову сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 20.02.2020 (арк. спр. 61).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню (на 98,53 % від загального розміру вимог), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській області судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 828,44 грн. В іншій частині судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 43143746) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29 листопада 2019 року № 0065261-5106-1219 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 25223,69 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 828,44 грн (вісімсот двадцять вісім гривень 44 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21 квітня 2020 року.

Суддя К.О. Пляшкова