Рішення № 88837719, 09.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року 12 год. 15 хв.Справа № 280/6263/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Лагно А.А.

відповідача - Сушкова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Військової частини А3283

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків, нанесених державі, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А3283 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А3283 суму у розмірі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 45 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що наказом командира військової частини А3283 № 430 від 29.12.2018 відповідача було звільнено у запас відповідно до під. «ж» п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про вйськовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Зазначає, що відповідно до довідки про вартість речового майна, за неповне використання якого утримуються кошти загальна сума необхідного утримання складає 2190,93 грн. Враховуючи те, що при звільнені відповідача зі служби з нього було утримано суму в розмірі 1019,48 грн., тому залишок до стягнення складає 1171,45 грн. З посиланням на положення Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил», Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав. У судовому засіданні суму боргу визнав.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 12.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 10.03.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкладено судове засідання на 09.04.2020.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовну заяву визнав.

У судовому засіданні 09.04.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Згідно із наказом командира військової частини А3283 (по стройовій частині) №430 від 29.12.2018 року ОСОБА_1 було звільнено у запас відповідно до підп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Відповідно до картки №1560 обліку майна особистого користування акт №34/223 від 29.06.2017 року від 06.07.2017 року прапорщика ОСОБА_1 на день звільнення становить: шарф - труба, панама, кашкет польовий, шапка зимова, шапка - феска / підшол., шарф - труба л., штани літні, сорочка бойова, куртка флісова, рукавички трикотажні, рукавички зимові, костюм польовий п/в, куртка утеплена польова, штани утеплені польові, куртка вітроволог., футболка, труси / футболка, білизна натільна, білизна тепла, термо белье, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, черевики з в/берцями «А» та тапочки казармені «В».

Відповідно до довідки №19 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримується кошти при звільненні прапорщика ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової А3283 від 29.12.2018 року відповідачем було отримано: куртка ВВЗ (1 шт.) із встановленим терміном носіння-24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 1704 гривні 00 копійок; панама літня (1 к.-т.) із встановленим терміном носіння - 24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 5 м. на суму 16 гривень 45 копійок: черевики з вис. берц. (2 пар.) із встановленим терміном носіння - 24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 16 м. на суму 906 гривень 67 копійок; шапка зимова (1 шт.) із встановленим терміном носіння - 24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 65 гривень 88 копійок; штани костюму літнього польового (1 шт.) із встановленим терміном носіння - 24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 17 м. на суму 286 гривень 71 копійка; штани ВВЗ (1 шт.) із встановленим терміном носіння - 24 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 857 гривень 76 копійок; шарф грба літній (1 шт.) із встановленим терміном носіння - 36 х\і., проте місяців з дат настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 29 м. на суму 12 гривень 89 копійок; шарф труба зимовий (1 шт.) із встановленим терміном носіння - 36 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 34 гривні 67 копійок, - на загальну суму - 3885 гривень 03 копійки.

Проте згідно із довідки №19 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримується кошти при звільненні прапорщика ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової А3283 від 29.12.2018 року відповідачем було відшкодовано: кашкет бавов. камуф. (2 шт.) із встановленим терміном носіння -12 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 109 гривень 68 копійок; шкарпетки літні трекінгові (5 пар) із встановленим терміном носіння - 12 м., проте місяців з дати насіаннм права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 10 м. на суму 155 гривень 70 копійок; шкарпетки зимові трекінгові (2 пар.) із встановленим терміном носіння -12 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 8 м. на суму 104 гривні 88 копійок; труси (4 шт.) із встановленим терміном носіння -12м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 24 м. на суму 183 гривні 60 копійок; білизна натільна (3 пар.) із встановленим терміном носіння -12м., проте місяців з лати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 18 м. на суму 570 гривень 24 копійки; білизна тепла (1 шт.) із встановленим терміном носіння -12 м., проте місяців з дати настання права на отримання до дати виключення зі списків частини становила 12 м. на суму 570 гривень 00 копійок,- на загальну суму - 1694 гривні 10 копійок.

Загальна сума необхідного утримання складає 2190 гривень 93 копійки. Відповідно до витягу з книги обліку грошових стягнень та нарахувань військової частини А3283 за 2018 - 2019 роки прапорщика ОСОБА_1 з відповідача було стягнено 1019 грн. 48 коп., тому залишок до стягнення складає 1171 грн. 45 коп.

У зв`язку із спливом строку на добровільне відшкодування шкоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (надалі також - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту).

Згідно зі ст. 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, завтердженої наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.

Речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає:

1) забезпечення:

обмундируванням, взуттям, натільною і теплою білизною, теплими і постільними речами, спорядженням, спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту (окуляри-маска захисні балістичні, окуляри захисні балістичні, шоломи бойові балістичні та бронежилети модульні), спеціальним одягом та спорядженням для виконання спеціальних завдань, нагрудними знаками, знаками розрізнення і фурнітурою, ідентифікаційними жетонами, санітарно-господарським, спортивним та гірським спортивним майном, наметами, брезентами, м`якими контейнерами, декоративними тканинами і килимовими виробами; матеріалами для пошиття, ремонту та хімічного чищення речового майна (крім розчинників). Забезпечення розчинниками для хімічного чищення речового майна здійснюється за окремими нормами Центральним управлінням забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України (далі - ЦУЗПММ);

папером, друкарськими машинками, бланками та книгами обліку і звітності по речовій службі, а також іншими бланками та книгами;

духовими та ударними музичними інструментами для штатних військових оркестрів;

бойовими прапорами;

технічними засобами речової служби, а також обладнанням, інструментом, запасними частинами та інвентарним майном для речових ремонтних майстерень і лазне-пральних підприємств;

2) створення та утримання запасів речового майна;

3) лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами;

4) організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу;

5) фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису (кодами економічної класифікації) Міністерства оборони України (далі - Міністерство оборони) на речове забезпечення;

6) організацію та ведення обліку і звітності з речової служби;

7) організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами

законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами на час виникнення спірних правовідносин регулювався Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою ВРУ від 23.06.1995 № 243/95-ВР.

До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов`язані.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти (п.2 Положення).

Відповідно до п. 16 Положення розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який

визначається Міністерством економіки України.

Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

Відповідно до долучених до матеріалів справи довідок, картки обліку майна особистого користування сума утримання складає 2190,93 грн. Однак, враховуючи інформацію з книги обліку грошових стягнень та нарахувань ВЧ А 3283 з відповідача при звільненні було утримано 1019,48 грн. Залишок складає 1171,45 грн. який станом на час розгляду справи відповідачем не відшкодований.

На час звернення позивача із позовом до суду набув чинності Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі - Закон №160-ІХ).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Оскільки на час розгляду цієї справи відповідачем не надано суду доказів добровільного відшкодування завданої державі в особі військової частини А3283 майнової шкоди, суд вважає необхідним стягнути її з останнього в розмірі 1171,45 грн. на користь позивача.

Суд враховує, що в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Військової частини А3283 (50046, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, військове містечко - 30, код ЄДРПОУ 07880837) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування збитків, нанесених державі, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 45 коп. на користь Військової частини А3283 (р/р 31258260407060; банк одержувача: Держказначейська служба України м. Київ; код ЄДРПОУ - 07880837; МФО - 820172; одержувач - військова частина А3283).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 21.04.2020.

Суддя Л.Я. Максименко