Ухвала суду № 88837632, 21.04.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 рокум. Ужгород№ 260/970/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС України у Закарпатській області, Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС України у Закарпатській області, Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якій просить: 1.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 09 жовтня 2019 року за №Ф-7157-52 на суму 18260,08 грн. 2.Зобов`язати відповідача відкликати вимогу №Ф-7157-52у від 09.11.2018 на суму 15802,90 грн. направлену до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП №60056117. 3.Зобов`язати відповідача припиниьти нарахування ЄСВ ОСОБА_1 , як адвокату. 4. Видалити відомості про наявність заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ з усіх реєстрів та баз даних.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що позивач в позовній заяві не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третіх осіб.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 2. ч. 5 ст. 160 КАС України, якщо відповідачем у справі зазначено юридичну особу, то в позовній заяві зазначаються її ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, щодо відсутності інформації про яку позивачу може бути не відомо, згідно вищевказаних вимог статті 160 КАС України, може стосуватися лише щодо фізичних осіб про їх реєстраційний номер облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, а також щодо номерів засобів зв`язку, офіційної електронна адреси або адреси електронної пошти.

Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них. Так, відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п`ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви додані копії документів, не засвідчених його підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Не засвідченні належним чином докази є недопустимими доказами у справі, така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 11.07.2018 року (справа №904/8549/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Виходячи з наданих позивачем документів до позовної заяви, суд констатує, що позивачем не надано копій позовних заяв з додатками для третіх осіб.

Згідно із п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п. 11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п.7, 11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, оскільки позивач подав позовну заяву, що має майновий характер (заявлена позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 жовтня 2019 року №Ф-7157-52 на суму 18260,08 грн.), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 840 грн. 80 коп. (тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

При цьому, абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як підтверджується позовною заявою, позивач заявив вимоги немайнового характеру та майнового характеру.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер в розмірі 1681,60 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн.).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору. При цьому, доказів звільнення від його сплати суду також не надано.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 09.10.2019 року, однак, позовна заява подана 15.04.2020 року. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено десятиденний строк звернення до суду.

Водночас строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.

Встановлено, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, передбаченого законом. Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду після отримання ним оскаржуваної вимоги.

Відтак, позивачеві необхідно надати обґрунтовані пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також докази на підтвердження поважності таких причин.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: зазначення свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третіх осіб; надання клопотання щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин; шляхом подання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви разом з їх копіями відповідно до кількості сторін; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати документ про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 171, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС України у Закарпатській області, Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)").

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Я. М. Калинич