Рішення № 88837440, 21.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2020 року Справа № 280/1045/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна,16)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 445503 від 20 грудня 2019 року по відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги по народженню дитини;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», тобто 41280 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у грудні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, в задоволенні якої йому відмовлено через пропуск дванадцяти місячного строку на звернення за призначенням такої допомоги. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною, оскільки строк звернення був пропущений з поважних причин: позивач не мав можливості своєчасно звернутись із заявою про отримання державної допомоги через народження дитини у м. Донецьк, проведення на території Донецької області антитерористичної операції та ведення бойових дій.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 31.03.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач звернулась із заявою про призначення допомоги при народженні дитини з порушенням 12 календарних місяців, продовження цього строку не передбачено чинним законодавством з будь-яких причин.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Щодо розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

05.07.2018 у позивача народилась донька - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 14.11.2018.

Відповідно до довідок від 04.12.2019 №2302-5000241516, №2302-5000241520 ОСОБА_1 та його доньку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) взято на облік як осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Донецьк Донецької області.

04.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги при народження дитини.

Рішенням відповідача від 20.12.2019 позивачу відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском дванадцяти місячного строку, встановленого законодавством для звернення за відповідною державною допомогою.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII).

За приписами ст. 1 Закону № 2811-XII громадяни України сім`ї, в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно абз. 5 п. 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751), допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Згідно зі ст. 11 Закону № 2811-ХІІ для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 2811-ХІІ та п. 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У позивача народилася дочка 05.07.2018, із заявою про призначення допомоги при народження дитини звернувся 04.12.2019, тобто із пропуском 12 місяців після народження дитини.

У той же час, статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов стосується інтересів дитини та спрямований на забезпечення її належного матеріального забезпечення. У спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що у позивача народилася дочка м. Донецьк Донецької області, та всупереч своїй волі був змушений змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області, зважаючи на те, що відповідно до довідок внутрішньо переміщених осіб позивач із дочкою перемістилися до м. Запоріжжя з непідконтрольної території лише 04.12.2019, суд дійшов висновку про протиправність відмови у призначені допомоги при народженні дитини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14 лютого 2018 року у справах № 591/610/16 (провадження № К/9901/12622/18).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 445503 від 20.12.2019 по відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги по народженню дитини є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні вимоги позивача про зобов`язання призначити вказану допомогу та здійснити її виплату суд виходить із наступного.

Відповідачем не заперечується належності поданих позивачем заяви та документів для призначення допомоги. При відмові позивачу у призначенні допомоги не зазначалось про такі обставини, а єдиною підставою для не призначення допомоги визначався пропуск позивачем 12-місячного строку для звернення за її призначенням.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї статті Кодексу у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги, що відповідачем не визначено інших підстав відмови у призначенні допомоги, ніж пропуск позивачем 12-місячного строку для звернення за призначенням допомоги, інші обставини не можуть бути підставою для не призначення та невиплати такої допомоги.

Таким чином, враховуючи відсутність спору щодо належності поданих позивачем заяви та документів для призначення допомоги і незаконність визначених відповідачем підстав відмови у призначенні допомоги, беручи до уваги те, що управління соціального захисту населення при розгляді документів позивача мало лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки та мало прийняте передбачене законом рішення, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не наділений дискреційними повноваженням.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу допомогу при народженні 05.07.2018 дочки - ОСОБА_2 за заявою від 04.12.2019 та здійснити її виплату.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна,16, код ЄДРПОУ 37573780) -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 445503 від 20 грудня 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги по народженню дитини.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району призначити соціальну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку дитини ОСОБА_1 з моменту звернення за призначенням допомоги та здійснити її виплату.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна,16, код ЄДРПОУ 37573780).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.04.2020.

Суддя О.В. Конишева