Ухвала суду № 88836769, 21.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 квітня 2020 року Справа №160/4026/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6357-57 від 13.08.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №Ф-6357-57 від 13.08.2019р. про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 23785,08 грн.

Одночасно у позові позивач просить суд зменшити розмір належного до сплати судового збору у зв`язку із поданням, зокрема, позовної заяви посилаючись на те, що на її утриманні перебуває мати похилого віку, яка має ряд важких захворювань, а позивач, яка отримує майже мінімальну заробітну плату за місцем своєї роботи, несе значні витрати на догляд за матір`ю та придбання ліків.

Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення позивачеві розмір належних до сплати судових витрат за подання вищезазначеної заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання позову в повному обсязі надано відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про те, що, зокрема, за період з березня 2019 року по лютий 2020 року позивач отримала дохід у загальному розмірі 87863,09 грн.

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102 грн.

Тобто, за подання даного адміністративного позову з вимогами майнового характеру (про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 23785,08 грн.), позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. (з урахуванням мінімальної ставки судового збору).

Таким чином, сума судового збору за подання даного позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (87863,09 грн.*5%=4393,19 грн.).

Проаналізувавши розмір доходу, отриманого позивачем за період з березня 2019 року по лютий 2020 року у сукупності з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що дані обставини не позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. у спосіб, визначений Законом України "Про судовий збір" та не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а, відповідно, і не є достатніми підставами для зменшення позивачеві розміру належних до сплати судових витрат за подання даного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом відхиляються посилання позивача на те, що на її утриманні перебуває мати похилого віку, яка має ряд важких захворювань, а позивач, яка отримує майже мінімальну заробітну плату за місцем своєї роботи, несе значні витрати на догляд за матір`ю та придбання ліків, оскільки позивачем не надано доказів того, що її матір 1941 року народження не отримує жодного належного соціального забезпечення (зокрема, не отримує пенсію) та перебуває на повному утриманні позивача, а також і не надано доказів понесення витрат, пов`язаних з доглядом за матір`ю та придбання ліків.

Окрім того, судом приймається до уваги і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для зменшення позивачеві розміру належних до сплати судових витрат за подання даного адміністративного позову, а тому у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру належного до сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 133, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-6357-57 від 13.08.2019р. - відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва