Ухвала суду № 88836764, 13.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2020 року Справа 160/2745/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи з викликом сторін у адміністративній справі за позовною заявою Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 22.11.2019 року №0004525006.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та витребувано додаткові докази від відповідача у справі.

10.04.2020 року відповідачем було надано до суду заяву про здійснення розгляду справи №160/2745/20 за правилами загального позовного провадження, у разі відмови у розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування наведеної заяви зазначено, що предметом розгляду даної справи є індивідуальна податкова консультація, яка відповідно до п. 14.1.172-1 ст. 14 Податкового кодексу України є роз`ясненням контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, яка у разі скасування позбавляє контролюючий орган подальшого оскарження до касаційної інстанції. Крім того для повного і всебічного встановлення обставин справи №160/2745/20 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження значного обсягу доказів.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи у за правилами загального позовного провадження чи з викликом сторін, суд виходить із наступного.

Перед усім суд звертає увагу відповідача, що предметом розгляду даної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення №0004525006, згідно якого, внаслідок встановлення порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 7 479 362,35 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 747 936,25 грн.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України заявлений до розгляду спір не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Водночас частиною четвертною статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Отже, дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Відповідачем не наведено належних обґрунтувань, в чому полягає складність даної справи, внаслідок чого є необхідність її подальшого розгляду за правилами загального позовного провадження чи з викликом сторін. Відповідачем 10.04.2020 року надано до суду відзив на 2 арк., до останього додані: Витяг з ЄДР на підтвердження повноважень представника Відповідача, підтвердження відправки Позивачу відповіді на позовну заяву, акт камеральної перевірки від 31.10.2019 № 103/28-10-50-06-14308304, фіскальний чек про відправлення (акту перевірки) від 01.11.2019 №4910109124754 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4910109124754, податкове повідомлення-рішення від 22.11.2019 № 0004525006 та розрахунок штрафних санкцій, фіскальний чек про відправлення (податкового повідомлення-рішення) № 4910109180972 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4910109180972 (загалом на 12 арк.)

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №160/2745/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів, в тому числі до Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників, не обмежують у наданні пояснень, доводів, міркувань суду у письмовому вигляді.

Суд зазначає, що повний, всебічний та об`єктивний розгляд даної справи можливий без призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведення підготовчого засідання чи розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження чи розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З аналізу наведених норм, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви відповідача.

Керуючись статтями 44, 248, 256, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи з викликом сторін у адміністративній справі за позовною заявою Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно