Рішення № 8883272, 29.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.10 р. Справа № 11/400

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 871,62грн. та штрафу у розмірі 1881,76грн.

Представники :

Від позивача: Пруднікова Г.М. за довіреністю

Від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 871,62грн. та штрафу у розмірі 1881,76грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № 24902/Сл від 01.03.2007р. з додатками, акт звірки розрахунків, неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив та надав докази оплати боргу у сумі 871, 62грн.

Суд розглянув та долучив до матеріалів справи

Представник позивач наполягає на стягненні розміру штрафних санкцій та надав копії документів, які долучені до матеріалів справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Справа слуханням була відкладена, згідно ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 01.03.2007р. між сторонами укладений договір на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації № 24902/Сл (далі по тексту Договір), згідно п. 1.1 якого „Виконавець” на кошти отримані від „замовника”, починаючи з 01.03.2007р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону обєктів, які внесені до Розрахунку-Дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на План-схемі (додаток №3 до договору), а „замовник” зобовязується виконати в повному обсязі приписи, щодо обладнання та укріпленності обєкту надані „Виконавцем” (додаток №4 до договору) та оплачувати замовлені охоронні послуги згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена сторонами Розрахунком дислокацією (додаток 1 до договору).

Оплата охоронних послуг здійснюється „замовником” на умовах попередньої оплати, шляхом внесення щомісячних платежів на розрахунковий рахунок „Виконавцю” , у розмірі визначеному Розрахунком-дислокацією (додаток №1 до договору) (п. 2.3 договору).

Першу оплату „замовник” здійснює впродовж пяти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі не пізніш пяти днів до кінця кожного поточного місяця. (п.2.4 договору).

„Виконавець” щомісячно надає „Замовнику” рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт „Замовник” в обовязковому порядку підписує і один примірник повертає „Виконавцю”). (п. 2.7 договору).

Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.03.2008р. (п.11.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати, порядок надання даних послуг за договором.

Позивачем надані послуги згідно умов договору у вересні та жовтні 2009р.

Між сторонами підписаний акт звірки розрахунків станом на 01.11.2009р. сума боргу складає 871,62грн.

Відповідач надані послуги оплатив у розмірі 871,62грн., що підтверджується копією квитанції від 19.01.2010р.

Враховуючи відсутність спору між сторонами, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 871,62грн., підлягає припиненню в порядку ст.80 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 1881,76грн., то відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення зобовязань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.16 договору, „замовник” сплачує „Виконавцю” штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) „Замовник” сплачує „Виконавцю” штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання.

Отже, сторонами у договорі погоджено порядок оплати, а саме: не пізніше пяти днів до кінця кожного місяця відповідно до п. 2.4 договору.

Але, відповідач не здійснив оплату, тому позивачем нарахований штраф в розмірі 1881,76грн. відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідач не скористався своїм правом відповідно до вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1881,76грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ Донецької області (АДРЕСА_1 84116; ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво № НОМЕР_2) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (вул. Ходаковського, 10а, м. Донецьк, 83023, р/р № 26003103127 в ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894, код 08596860) штраф у розмірі 1881,76грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірники:

позивачу 1

відповідачу 1

у справу № 11/400