Ухвала суду № 88831978, 17.04.2020, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/247/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В., розглянувши позовну заяву №б/н (вх. №291) від 14.04.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке", вул. І. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект", вул. Нахімова, 63-А, м. Шпола, Шполянський район, Черкаська область, 20603

про визнання недійсними:

- специфікацій: №7200 від 03.09.2019, №7202 від 03.09.2019, №7370 від 06.09.2019, №7795 від 24.09.2019 та №7794 від 24.09.2019, складених до договору поставки №63/06082019/11 від 06.08.2019;

- видаткових накладних: №8220 від 03.09.2019, №8221 від 03.09.2019, №8387 від 06.09.2019, №8994 від 24.09.2019 та №8995 від 24.09.2019.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропротект" про визнання недійсними специфікацій та видаткових накладних.

Форма та зміст позовної заяви, а також порядок звернення до господарського суду унормовано у розділі III ГПК України.

Перевіряючи поданий позов на відповідність приписам процесуального законодавства, суддя прийшов до висновку, що він не в повній мірі відповідає його вимогам, з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення №237 від 14.04.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102 грн, що не може бути належним доказом сплати судового збору, в порядку встановленому чинним законодавством.

В силу ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 178 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки надано ксерокопії фіскального чеку та опису вкладення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходженням ТОВ "УКРАГРОПРОТЕКТ" є м. Шпола, Шполянського району Черкаської області.

Водночас, визначаючи підсудність цієї справи Господарському суду Тернопільської області, позивач посилається на положення частини п`ятої статті 29 ГПК України.

За даною правовою нормою, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до досягнутих у а п.5.1 договору №63/06082019/11 домовленостей, його учасниками визначено місцем виконання договору - м. Київ, вул . Малинська, 20.

Посилання позивача на те, що контрагентами, на умовах п.5.6 цієї угоди, у видаткових накладних погоджено інше місце виконання договору, а саме с. Заруддя, Збаразького району, Тернопільської області, судом оцінюється критично. Адже справжність цих документів бухгалтерського обліку оспорюється самим позивачем у поданому ним позові, з посиланням на їх підписання від імені господарського товариства не уповноваженими на це невідомими особами.

Як наслідок, слід прийти до висновку про те, що Господарський суд Тернопільської області не є судом, що може розглядати даний спір відповідно до правил альтернативної підсудності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Із аналізу позовної заяви слідує, що даний спір безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки його предметом є вимога про визнання окремих частин договору (Специфікацій) недійсними , а не про фактичне виконання зобов`язань за цим правочином.

Однак, право позивача на обрання підсудності спору, що виник з договору, в якому визначено місце виконання, надано останньому безпосередньо процесуальним законом, а саме: приписами частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України. Цією правовою нормою визначено, що право позивача щодо вибору підсудності справи випливає саме з особливостей договору, а не з предмета спору. Ці вимоги є вичерпними, жодних інших умов для визначення підсудності за вибором позивача, у т.ч. заявлення позовних вимог, безпосередньо пов`язаних з місцем виконання цього договору, господарське процесуальне законодавство не встановлює.

Поряд із цим, у всіх передбачених приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України випадках, альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною. Відтак, саме і виключно позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

З огляду на це, для передачі справи належному суду та реалізації позивачем його процесуальних прав по вибору територіальної підсудності, ТОВ "Олишківецьке" із двох судів, а саме Господарського суду міста Києва та Господарського суду Черкаської області, слід обрати один суд, якому належить розглядати даний спір.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.174 в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З наведених обставин суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання: 1) документів, які підтверджують, відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення (оригінали); 2) доказів на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом порядку (оригінал платіжного доручення №237 від 14.04.2020); 3) письмового повідомлення із зазначенням суду (Господарського суду міста Києва чи Господарського суду Черкаської області), якому слід передати справу для розгляду даного спору відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України.

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо ж позивач ці недоліки не виправить у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.ч.3,4 ст.174 ГПК).

Відповідно до статей 162,164,174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.:

1) документів, які підтверджують, відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення (оригінали);

2) доказів на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом порядку (оригінал платіжного доручення №237 від 14.04.2020);

3) письмового повідомлення із зазначенням суду (Господарського суду міста Києва чи Господарського суду Черкаської області), якому слід передати справу для розгляду даного спору відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (суддею) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко